Освітлення буфетів та їдалень
Освітленню місць споживання їжі завжди приділялося досить багато уваги. Правильне світло визначає візуальну привабливість страв, робить трапезу більш психологічно комфортною, дозволяє розслабитися у процесі. Буфети та їдальні помітно відрізняються за своїм компонуванням від ресторанних залів та кафе, тому підхід тут теж повинен бути іншим. Пропонуємо розглянути, яких саме вимог необхідно дотримуватися світлодизайнерам при обладнанні штучного освітлення у їдальнях.
Мабуть, ключовою відмінністю подібних приміщень від ресторанів є набагато більш відкрите планування, яке передбачає відповідне розміщення перегородок, столиків та світильників над ними. Сьогодні буфети та їдальні – це абсолютна прерогатива виробничих підприємств, студентських містечок та територій різних навчальних закладів. У першому випадку сюди приходять люди старшого віку, які потребують відпочинку та відновлення сил після першої частини трудового дня, а якщо мова про освітні установи, то тут може мати місце й певна розважальна складова, що також позначиться на світловому оформленні.
Концепція освітлення громадських місць прийому їжі
У переважній більшості випадків їдальні представляють собою великі прямокутні приміщення з мінімальним числом перегородок, достатньою кількістю віконних прорізів, звідки надходить природне світло, й досить високою щільністю розміщення столів. Найкращою у такому контексті можна вважати концепцію рівномірного заливаючого освітлення середньої яскравості. Альтернативою виступає частково розподілене світло, якщо столи розміщені рядами, між якими зберігаються широкі проходи. Більш та менш освітлені зони у такому випадку допомагають візуально розмежувати простір та чіткіше спрямувати відвідувачів.
Найбільша яскравість спостерігається біля каси та біля місця видачі страв. У разі, якщо передбачається часткове самообслуговування, коли люди самі набирають собі їжу, просуваючись уздовж довгої стійки зі своїм підносом, у цій зоні також необхідно забезпечити гарну видимість. При цьому важливо зробити перепад яскравості між роздавальною областю та основною залою якомога менш помітним. Для цього можна просто використовувати світлодіодні лампочки, потужність яких буде перебувати у необхідному проміжку.
У залежності від компанії, закладу або підприємства освітлення у їдальні може також мати певну дизайнерську функцію. Наприклад, якщо мова йде про велику корпорацію або IT-організацію, то у приміщеннях часто має місце акцентоване підсвічування символіки, інформаційних стендів на стінах, різних оголошень та ін. Для організації необхідного освітлення використовуються світильники спрямованого світла, що розміщуються у безпосередній близькості від стін, на які орієнтовані їхні промені.
У деяких навчальних закладах – школах, ліцеях, університетах – їдальню частково поєднують з актовою залою, де можна розсадити учнів та демонструвати їм виступ. Такий підхід вимагає додаткового освітлення у певній зоні, особливо, якщо це не просто порожній відкритий майданчик у торці приміщення, а більш-менш обладнана сцена. Для вирішення подібних інтер'єрних питань може застосовуватися як додаткове спрямоване освітлення – прожектори, так і просто більш яскраві світильники. З точки зору візуального комфорту найкраще використовувати світильники з великими плафонами закругленої форми – вони забезпечують гарне розсіювання навіть за високої початкової яскравості джерела.
Слід звернути увагу, що візуальна та освітлювальна концепція сучасних їдалень та буфетів давно відійшла від радянського стандарту. Якщо раніше нормою вважалася пара-трійка люмінесцентних світильників з тьмяним світлом на усю залу, то сьогодні усе штучне освітлення реалізується принципово інакше. Від засад громадського харчування того часу зберігається тільки розміщення столиків довгими рядами, що здається традиційним для нашої країни, але рідко зустрічається на заході. Для переобладнання старих приміщень відмінно підходять сучасні LED-панелі: вони добре вписуються на ті самі місця, дають яскраве та рівномірне засвічення, займають мінімум місця на стелі.
Їдальні у офісах великих компаній можуть мати оригінальні дизайнерські рішення, частиною яких є й освітлювальні прилади. Наприклад, сьогодні у моді великі купольні моделі, лінійні вироби у вигляді кілець та візерунків, пристрої з незвичайними кутами розсіювання. При цьому світлова композиція усе так само тяжіє до дотримання описаних вище принципів: рівномірності та помірної яскравості.
Вкрай не рекомендується застосовувати у буфетах та їдальнях точкові світильники – вони грубо порушують ефект цілісності приміщення та за середньої потужності лампочок занурюють людей у напівсонний стан. Окрім того, точкові джерела діють дратівливо при прийомі їжі: у поле зору людини їх опиняється декілька десятків, а проміжки між ними складаються у затемнені смуги. Наша свідомість реагує на подібну картину вельми негативно – аж до втрати апетиту, запаморочення та ін.
Відповідно до сучасних нормативів та з урахуванням ергономіки найбільш збалансованим буде наступний підхід: столики необхідно розміщувати рядами, з проходами завширшки не менше вузької сторони одного столу. При цьому дозволяється групувати столики по двоє, якщо сукупна довжина не перевищує півтора метра. Над такими рядами розвішуються звичайні стельові світильники, бажано довгастої форми, а простір над проходами залишається порожнім. За рахунок вірних відстаней між рядами освітлення виходить рівно таким, як потрібно: з більш високою інтенсивністю над горизонтальними поверхнями та трохи тьмяніше – навколо столів.
Декілька слів необхідно сказати й про параметри світла. Найбільш значущою буде передача кольору лампочок на кухні закладу та у зоні видачі страв. У першому випадку вірне бачення відтінків дозволяє кухарям оцінювати готовність їжі, а у другому – робить продукти на тарілці більш привабливими та апетитними. Використовувати дешеві лампи з індексом CRI менше 80 одиниць забороняється. У їхньому світлі усі страви будуть виглядати бляклими та непривабливими, а у разі серйозних колірних спотворень – ще й несвіжими, що напевне викличе питання у споживачів.
У зоні, де люди сплачують свої страви, досить просто гарного освітлення. Тут яскравість світла буде спрощувати пошук потрібних купюр, а це означає, що черга стане просуватися швидше, аніж при тьмяному світлі. Окрім того, необхідно поберегти зір касирів, яким протягом робочого дня доводиться пробивати у системі сотні та тисячі страв, побіжно окинувши поглядом піднос покупця.
Якщо казати про те, який тип освітлювальних приладів кращий – накладний, підвісний або вбудовуваний, то у фахівців є чітка відповідь, стосовно їдальнь. Будь-які вбудовувані моделі, за винятком світлодіодних панелей, свідомо програють іншим типам. Розміри таких виробів та їхні кути розсіювання не задовольняють експлуатаційним цілям освітлення у сфері громадського харчування. Тому вибір завжди повинен здійснюватися тільки між накладними та підвісними виробами.
На користь накладних світильників говорить порівняно простий та швидкий монтаж, можливість міцного закріплення виробів та їхня велика захищеність від механічних впливів через просторову віддаленість від споживачів. Крім того, чим вище знаходиться джерело світла, тим більший радіус має світлова пляма, яка від нього розходиться. За достатньої яскравості джерела та з урахуванням висоти стелі можна домогтися ефективного освітлення при мінімальному числі світильників. Це ідеальний варіант для столових у школах та університетах.
У свою чергу, за підвісні моделі ратують дизайнери, які набагато більше уваги приділяють візуальній складовій. У офісах великих компаній працюють дорослі та серйозні люди, які, на відміну від школярів та студентів, становлять меншу небезпеку для плафонів різних світильників. Це дозволяє спускати підвісні світильники на висоту близько 2,2 м від рівня підлоги та використовувати лампи невисокої яскравості, досягаючи при цьому гарної освітленості страв. У даному випадку в наявності не тільки естетична складова у оформленні інтер'єру, але й додаткова економія на потужності джерел світла, які постійно працюють.
Проте, слід сказати, що у деяких офісах їдальня часто використовується як зона для проведення корпоративних свят. У такому випадку необхідно заздалегідь передбачити усі можливі світлові сценарії та адаптувати до цього експлуатаційні характеристики світлоприладів. Наприклад, абажури, які низько висять у залі-їдальні, використовувати вже буде не можна – мінімальна висота підвісу повинна досягати двох з половиною метрів. У той самий час, досить імовірно, що для проведення свят знадобиться більш яскраве освітлення, крім повсякденного. Це означає необхідність розмістити декілька додаткових джерел світла, які не будуть візуально псувати інтер'єр, займуть зовсім небагато місця, забезпечать не тільки високу яскравість, але й хорошу рівномірність освітлення. Під усі ці характеристики у черговий раз підпадають офісні світлодіодні панелі – вони можуть довго «ховатися» на стелі, коли споживачі експлуатують підвісні світильники, та застосовуватися тільки час від часу, при проведенні різних урочистих заходів. Ще одне рішення, що дозволяє домогтися більшої інтенсивності світла для створення необхідних умов під час святкування – включення до схеми управління освітлювальними приладами димерів. Проте у офісах їхнє використання не дуже виправдано й вкрай рідко застосовується на практиці.
Буфети відрізняються від столових скромнішим вибором страв та помітно меншою кількістю посадкових місць. При цьому загальне функціональне наповнення обох приміщень практично рівноцінно. Якщо розглядати оформлення буфетів через призму світлодизайну, то основною буде теза про те, що зонування тут недоречне. Найчастіше площа відведеного приміщення не дозволяє сформувати ряди столиків та візуально відокремити касову зону від трапезної. Це означає необхідність забезпечення досить високої інтенсивності на усій доступній площі та стовідсоткову рівномірність засвічення, без альтернатив.
З огляду на те, що для деяких буфетів характерна наявність високих стійок замість стільців та столів, зміниться й висота позиціонування світильників. Так, навіть у випадку застосування підвісних світлодіодних панелей, мінімальна висота підвісу повинна дорівнювати 2,5 м. Джерела світла, які висять більш низько, будуть діяти на людей, які стоять у повний зріст, давляче, викликати дискомфорт та невдоволення яскравістю. Разом з тим, має сенс додати на стіни буфета дзеркала або викласти їх світлою матовою плиткою – ці поверхні допоможуть не тільки візуально розширити це невелике приміщення, але й додатково освітити його розсіяним відбитим світлом.
Декілька слів необхідно сказати про різницю у кольоровій температурі між їдальнями та буфетами. До перших люди заходять для ґрунтовного поповнення сил, а до других – для швидкого перекусу або за чашкою кави. Усе це повинно відбиватися на кольоровій гамі. Їдальні прийнято освітлювати у більш теплій колірній гамі, а буфети – денним світлом. Бажано, щоб цей нюанс хоча б частково повторювався у кольорі оздоблення, й тоді у відвідувачів не буде візуального дисонансу.
Усі додаткові приміщення – коридори, переходи між залами, туалети, зони прийому брудного посуду тощо краще за усе освітлювати трохи менш яскраво, аніж основний простір їдальні або буфету. Таке ненав'язливе зонування покаже відвідувачам важливість конкретних областей та навіть трохи завуалює менш привабливі технічні приміщення. При цьому важливо не розміщувати постійно працюючі різнотипні прилади у межах однієї зони – вони можуть створити зоровий дисонанс. У разі, якщо більш тонку концепцію реалізувати проблематично, краще освітити усі зони рівномірним світлом з приблизно однаковою яскравістю.
