Як вибрати подовжувач, трійник або мережевий фільтр

Періодично трапляється так, що нам потрібно підключити який-небудь електроприлад у такому місці, де поблизу немає жодної розетки, або ж довжини його шнура не вистачає, щоб дотягнутися, куди необхідно. У таких ситуаціях на допомогу приходить подовжувач або мережевий фільтр з відповідним метражем. Незважаючи на свою максимальну простоту, такі вироби відмінно допомагають вирішувати побутові завдання, а тому їх просто не можна залишити без уваги.

У продажу зараз можна знайти величезну кількість подовжувачів та мережевих фільтрів від різних виробників. Приблизно половина з них майже однакові за якістю та зовнішнім виглядом, проте решта виробів разюче відрізняються один від одного. Сьогодні ми розповімо читачам, які різновиди виробів існують у даній категорії товарів та наскільки кожен з них може бути застосований у конкретній ситуації.

Термінологія та класифікація

Починати пропонуємо з того, щоб дати зрозумілі визначення низці пов'язаних понять та хоча б коротко розкрити сутність виробів, які їх втілюють.

• Подовжувач – це електротехнічний пристрій, який складається зі шнура з вилкою та розеткою/розетками на протилежних кінцях. Подовжувачі радянського періоду оснащувалися кабелем з суцільнолитою вилкою з одного боку та таким самим штепсельним гніздом – з іншого. Сучасні вироби з цієї категорії мають дві або три розетки. Довжина шнура живлення не лімітується, проте вироби з числом роз'ємів більше трьох прийнято відносити до категорії фільтрів-подовжувачів, оскільки їх конструкція дещо модернізована. Передбачається, що усі розетки тут однофазні та розраховані на стандартну для вітчизняних мереж напругу 220 В. Конструкція сучасного подовжувача вважається умовно цілісною, проте усе ж залишається розбірною: короб з розетками легко розкривається, а вилка може бути як знімною, так і литою.
• Мережевий фільтр – це виріб для зменшення високочастотних перешкод та усунення стрибків напруги у мережі живлення. Цей пристрій може бути розрахований як на однофазну, так і на трифазну мережу. Крім того, існують мережеві фільтри для інтернет-кабелів, телефонних дротів та коаксіальних антенних ліній. Першочерговою функцією виробу є захист оргтехніки та гаджетів: комп'ютерів, ноутбуків, маршрутизаторів, телефонів та планшетів, які заряджаються. Для таких побутових електроприладів як вентилятори, праски, пилососи, чайники, блендери, холодильники, обігрівачі та мікрохвильові печі його застосування не є обов'язковим. Останній аспект пов'язаний з тим, на перешкоди якого роду розраховане дане обладнання. Мережеві фільтри не здатні захистити від усіх електричних аварій або спрацювати нарівні з повноцінною захисною автоматикою. Вони не можуть замінити собою ані стабілізатор напруги, ані джерело безперебійного живлення з акумулятором. У чистому вигляді мережеві фільтри майже не застосовуються – для побутових потреб їх замінили більш комплексні вироби.
• Фільтрами-подовжувачами називаються пристрої, структура яких повторює звичайний подовжувач, проте у них вже присутні засоби захисту. Число розеток на одному їх кінці зазвичай не менше трьох, на корпусі є контрольна кнопка-вимикач, а всередині нього встановлений LC-фільтр та варистор. У просторіччі саме ці вироби ми називаємо «мережевими фільтрами», хоча з суто технічної точки зору це й невірно. Перевагою фільтра-подовжувача є його розширені функціональні можливості та відносна компактність, а недоліком – більш висока ціна у порівнянні з простим шнуровим подовжувачем.
• Фільтр-адаптер за своїм призначенням повністю ідентичний описаному вище фільтру-подовжувачу, проте має зовсім інші розміри. Таке обладнання було розроблене для безпосереднього увімкнення до розетки та повністю позбавлене шнура. По суті це невеликий короб, схожий на блок живлення, що підключається просто у гніздо. Залежно від моделі, виріб може мати один або два роз'єми. Фільтр-адаптер використовується у побуті для локального захисту дорогих електроприладів, які потребують подовжувача. Крім того, подібний виріб нерідко беруть у подорож, щоб не боятися за збереження своїх гаджетів та оргтехніки.
• Котушковий фільтр також функціонально ідентичний фільтру-подовжувачу та розрахований на ту саму сферу застосування. Різниця буде лише у тому, якою є максимальна довжина живильного шнура у виробу та як він буде змотуватися. У даному випадку неважко здогадатися, що дріт намотується на котушку. При цьому роз'єми для підключення зазвичай розташовані на одній або обох плоских сторонах корпусу цієї котушки та нерідко захищені кришками. Кількість гнізд може бути від трьох до восьми, згрупованих по-різному (три або чотири штуки по одній або по двом сторонам). Котушковий фільтр часто застосовується професійними будівельниками та монтажниками при роботі. Він має досить товстий шнур, здатний витримати велике навантаження при підключенні декількох потужних електроприладів. Довжина кабелю варіюється від 20 до 100 метрів, а вага може досягати 12 кг.Через свої великі габарити та сумнівну естетичність у побуті такі вироби не застосовуються.

Тепер, коли ми розібралися з базовою термінологією, хочеться трохи заглибитися у додаткові функціональні та конструктивні відмінності. Як зрозуміло зі сказаного раніше, за сферою застосування усі захисні подовжувальні пристрої будуть відрізнятися. Так, побутові моделі мають мінімальний метраж (три, п'ять, максимум десять метрів) і число гнізд у них не перевищує п'яти штук. Офісні фільтри-подовжувачі оснащені шнуром на 8-10 або 12-15 метрів, а кількість розеток на колодці може досягати десяти. При цьому форма гнізд цілком може бути різною – одна половина роз'ємів круглі з заземленням, а інша – вузькі витягнуті, без заземлювального контакту. Нарешті, професійні фільтри та котушкові подовжувачі можуть бути забезпечені максимально довгим кабелем та декількома трифазними розетками поряд з однофазними.

Найчастіше розетки «на виході» є універсальними: у них можна підключити й круглу, й плоску вилку, і заземлене, і незаземлене обладнання, з бічними напрямними та без них. При цьому внутрішні контакти зроблені так, що пелюстки, які утримують штепсельні електроди, автоматично підлаштовуються під товщину штекерів та відстань між ними. Тобто, у більшості випадків проблеми тут не буде. Разом з тим, складності можуть виникнути з тієї вилкою, якої підключається сам подовжувач.

Якщо Ваша електрофурнітура була встановлена ​​більше 15 років тому, існує великий ризик, що сучасна вилка не зможе поміститися у стару розетку. Так звана «євровилка» має більш товсті електроди, відстань між якими трохи перевищує стандарти отворів у розетках радянського періоду. Зараз це найпоширеніший варіант, тож, швидше за все, Вам доведеться змінити розетку, щоб подовжувач можна було експлуатувати. Стандарт «єврокомпакт», що представляє собою плоску вилку, часом ще можна підключити у радянські розетки, проте у переважній більшості випадків він застосовується у дешевих та низькоякісних подовжувачах, експлуатувати які ми не рекомендуємо. Такі вироби позбавлені заземлювального  контакту та підійдуть тільки для найбільш малопотужної техніки або підключення світильників з мінімальним енергоспоживанням. Існують також спеціалізовані подовжувачі з вилкою/штекером стандарту UPS – вони мають три плоских штирьових контакти та розраховані на пряме підключення оргтехніки. Найчастіше передбачається комутація з джерелами безперебійного живлення, а сумісність зі звичайними розетками повністю відсутня.

У наш час таке поняття як «трійник» практично пішло у небуття. Якщо споживачеві потрібно збільшити число доступних гнізд, він може придбати подовжувач сучасного типу або скористатися фільтр-адаптером з парою вихідних розеток. Крім того, зараз заміна старої фурнітури на нову й так досить проста: можна придбати комплект з декількох вимикачів та розеток, замінити радянські вироби сучасними моделями з парними гніздами та надовго забути про проблеми подібного штибу. Разом з тим, трійники усе ще можна знайти у продажу, й вони нерідко допомагають вирішити важливе супутнє завдання: стати перехідником між розетками різних стандартів. Для підключення більшості побутових електроприладів їх застосування цілком безпечне, а тому не забороняється офіційними правилами.

Принципи вибору

Зазвичай споживачам найлегше визначитися з необхідною довжиною. Хоча ніхто не забороняє купувати виріб з запасом, навряд чи він буде дуже затребуваним. Практика показує, що подовжувачі та мережеві фільтри на півтора та менше метрів взагалі не приносять користі, а тому мінімальна рекомендована довжина для звичайної квартири становить 3 м. У приватному будинку оптимальний метраж подовжувача дорівнює п'яти метрам, а у гаражі, у майстерні та на присадибній ділянці – 8-10 метрів. Довжина понад зазначену скоріш за усе буде у кожному випадку обтяжливою. Немає сенсу одразу купувати десятиметрову модель, припускаючи, що вона буде універсальною. Насправді виріб буде важким, незручним, громіздким та напевне принесе чимало клопоту.

Далі слід оцінити плановане сукупну навантаження. Одна справа, якщо Вам потрібно підключити два торшера та симетрично розставити їх по обидва боки від дивана, й зовсім інша, якщо мова йде про подовжувачі для праски або пилососа. Зазвичай на упаковці (а іноді й на самому кабелі) вказуються граничні характеристики експлуатації. Крім того, на колодці з розетками це значення також дублюється. Не варто купувати подовжувач, якщо на його дротів не вказано переріз, а на розетковому коробі немає жодного маркування.

Якщо Ви знаєте, що у Вашому будинку немає заземлення, купувати розетку з третім контактом не має сенсу. Це буде проста переплата за функціонал, який не використовується. Краще витратьте ту саму суму на виріб від відомого Вам бренду або, принаймні, упакований у фірмову коробку, а не целофан.

Намагайтеся пошукати на ринку модель, на упаковці якої вказані усі три ключові показники – номінальний вольтаж, гранична сила струму та максимальне навантаження. Для вітчизняних мереж та використання у побуті мінімально допустимі характеристики такі: 220 В, 10 А та 2,5 кВт. Дорожчі моделі будуть мати кабель перетином від 1,5 кв. мм та припускати навантаження не менше 3,5 кВт. Таку продукцію можна вважати оптимальною для стандартного домогосподарства – її ціна знаходиться на середньому рівні, а якість напевне досить висока, щоб довірити обладнанню свою техніку та безпеку.

Наостанок хотілося б зробити декілька ремарок про принципи експлуатації різних видів подовжувачів. Фахівці розумно стверджують, що будь-яке збільшення контактних з'єднань між елементами у електроланцюзі – це потенційне джерело небезпеки. Перегрів, іскріння розеток та загоряння проводки не є обов'язковим наслідком використання подовжувачів, однак цілком можуть бути ними спровоковані. На жаль, не завжди ми можемо обійтися без даної категорії обладнання, а це означає, що необхідно застосовувати якомога якісніші вироби. У звичайній квартирі або приватному будинку найкращим варіантом є мережевий фільтр – його можна задіяти й для комутації дрібних електроприладів, й для підключення усієї оргтехніки за комп'ютерним столом. На кухнях не варто піддаватися спокусі заповнити усі порожні гнізда подовжувача вилками потужних споживачів. Пам'ятайте, що їх одночасне увімкнення навантажує одну-єдину розетку, яка одного разу може й не витримати. Подовжувачі були створені для того, щоб з'явилася можливість збалансувати навантаження на електропроводку, й цим завжди потрібно користуватися.