Як освітити дитячу кімнату?
Якщо Вашій дитині пощастило мати власну кімнату, її необхідно оснастити не тільки меблями, але й якісним освітленням. Залежно від віку, потреби дітей відрізняються: малюки грають у іграшки без особливої зорового напруги, дошкільнята багато читають, школярі – не тільки читають, аде й немалопишуть, а підлітки взагалі постійно сидять за письмовим столом. Якщо Ви не плануєте переробляти ремонт кожні 3-4 роки, необхідно закласти основи такого освітлення, яке виявилося б зручним та універсальним для дитини у будь-якому віці.
Самопочуття дітей досить часто прив'язане саме до освітлення. Світло впливає на те, як міцно малюк спить, як добре висипається, наскільки готовий до нового дня. Не завжди вікна дитячої кімнати виходять на південну сторону, а це означає, що природне джерело світла повинні замінити якісні та яскраві світильники, здатні сформувати бадьорий настрій. Освітлювальні прилади необхідно розставляти не тільки відповідно до планування кімнати, але й з урахуванням руху сонця протягом доби. Це дозволить зробити дитячу по-справжньому затишною, такою, що спонукає до ігор, відпочинку та навчання.
Планування освітлення
Кімната дитини, як ніщо інше, повинна бути облаштована таким чином, щоб до неї потрапляла максимальну кількість світла з вулиці. Це дуже важливо для протікання внутрішніх фізіологічних процесів у організмі, який росте, отримання заряду бадьорості та гарного настрою. Перш, ніж підбирати конкретні освітлювальні прилади, необхідно подбати про розсіювання світла у приміщенні. Тут не повинно бути занадто важких та щільних штор, які погано пропускають світло, а усі меблі необхідно розмістити так, щоб їхнє положення не заважало безперешкодному проходженню променів до кімнати. У свою чергу, шпалери та оздоблення предметів інтер'єру найкраще виконувати у світлих тонах: по-перше, це дозволить отримати більше віддзеркалення світла, а по-друге, зробить простір веселішим, що й необхідно для дитячої.
Як тільки картина природного розподілу світла у приміщенні буде визначена, можна приступати до розстановки світильників. У якому б стилі не був виконаний ремонт у Вашому будинку, дитячу кімнату у обов'язковому порядку необхідно обладнати люстрою з трьома або більше плафонами. При цьому вкрай бажано, щоб підключені вони були у два контури. Надалі це дозволить вмикати більше або менше ламп, варіюючи кути падіння верхнього світла. Якщо мова йде не про кімнату старшокласника, а про дитину молодшого віку, купувати неординарні та дорогі люстри не має сенсу. Разом з тим, для зовсім маленьких дітей не слід купувати вироби, які потенційно здатні зашкодити їхній роботі. У даному випадку мова йде про скляні люстри, плафони яких можуть бути ненавмисно розбиті на десятки гострих осколків. Якщо Ваше чадо дуже активне, краще купити недорогу пластикову модель та не боятися за безпеку дитини.
У залежності від висоти стель та віку малюка необхідно підбирати й прозорість плафонів. Наприклад, для новонароджених та зовсім маленьких прозорі моделі не годяться. У цьому віці дитина багато часу лежить на спині та верхнє світло її постійно сліпить. У описуваному випадку освітлення з використанням люстри взагалі краще замінити бічним підсвічуванням кімнати. Як тільки чадо підросте, вирішальний вплив матиме тільки яскравість: купуючи світлодіодні лампочки, звертайте увагу на світловий потік виробів та співвідносьте його з тим, у яких умовах освітлення працюватиме. Часом закриті плафони виявляються кращим вибором у комбінації з потужними лампами: таке поєднання дозволяє добитися гарного розсіювання світла по приміщенню та високої його рівномірності навіть за використання усього лише однієї-двох ламп. У тих випадках, коли стеля у дитячій кімнаті занадто низька, скляні плафони без напилення краще взагалі не використовувати. Розумніше замінити традиційну модель світильника на стельову люстру з веселим дитячим забарвленням. Таке рішення одночасно є ефективним та безпечним.
Звісно, окрім основного верхнього світла, у приміщенні повинно бути додаткове: бічне та локальне. Особливо важливо це у тих випадках, коли дитяча має досить велику площу або далека від прямокутної форми. Над ліжком необхідно розмістити компактний одиночний світильник з матовою лампочкою. Їм зазвичай виступає бра – таке джерело світла позбавляє від нічних дитячих страхів та дозволяє малюкам спокійно заснути, а також дітям старшого віку за його допомогою досить комфортно читати у ліжку. Дизайн моделей з даної категорії зазвичай краще вибирати нейтральний: дитина досить швидко виросте, й надто дитяче забарвлення їй може перестати подобатися.
Для робочого місця школяра обов'язковим є місцеве освітлення. Це може бути як проста настільна лампа, так та виріб на струбцині, що закріплюється за кромку столу. Чим вище буде розташоване джерело світла у даному випадку, тим краще. Такий стан дозволить охопити максимальну площу та зробити робоче освітлення рівномірним, без істотного перепаду за яскравістю у порівнянні з оточенням. Разом з тим, необхідно пам'ятати, що зараз кожному школяреві потрібен комп'ютер, а це значить, що джерело світла повинно розташовуватися так, щоб монітор відкидав відблиски й не сліпив дитину. Кут падіння світла треба обирати ретельно, з урахуванням зросту вашого чада у сидячому положенні та висоти його очей. Не потрібно також забувати про те, якою рукою пише школяр: для правшів підходить світло ліворуч, а для лівшів – праворуч. Якщо не дотримуватися цього правила, дитина буде сама собі затінювати робочу поверхню та зошити. Компромісним рішенням може стати підсвічування основної поверхні столу одним джерелом, а прилеглого до нього простору – іншим.
Тонкощі, нюанси та складнощі у постановці світла
Звісно, правильна обстановка дитячої кімнати – завдання складне, динамічна та таке, що не має універсальних рішень. У міру зростання дитини змінюються її потреби, захоплення, смаки – а тому за ними повинно слідувати й оздоблення кімнати. Найчастіше молоді батьки, обладнуючи житло для свого чада, ще не усвідомлюють, як швидко відбуваються трансформації його свідомості та потреб. У цей період дорослі купляють не тільки безліч іграшок, але й роблять кімнату дитини ляльковою. До дошкільного віку сучасні діти вже чітко здатні висловити думку про те, що їм не вистачає серйозності у обстановці. Тому тим, хто бажає заощадити на регулярному переобладнанні дитячої кімнати, ми хотіли б порадити купувати такі моделі світильників, які були б зовні цікаві у будь-якому віці. Нехай їхнє забарвлення буде яскравим, але малюнки ведмедиків та ляльок – це надмірність. Якщо у будинку росте хлопчик, він швидко відмовиться від використання подібної техніки, у той час як до візуально нейтральних виробів у нього претензій не буде. У свою чергу, для дівчинки потрібно подбати про містку шафу з великим дзеркалом та підсвічуванням, реалізованим за допомогою меблевих вбудовуваних точкових світильників. Так використання меблів буде зручнішим у будь-якому віці.
Мабуть, одне з основних труднощів для батьків – це коли у одній кімнаті живе двоє дітей. До того ж, при цьому рідко трапляється, що вони близнюки або погодки – часто, між дітьми не менше 2,5 років різниці, а це досить відчутно у такому віці. Відповідно, у кожного з них свої потреби: у той час, як старший вже вчиться у школі, молодший грає у іграшки. Ще через пару років з'являється необхідність встановлення другого робочого столу та організації додаткового освітлення. Тобто, мова йде одночасно й про економію місця, й про зручність. Щоб упоратися з подібними труднощами було простіше, має сенс від початку орієнтуватися на максимально гнучке, адаптивне освітлення. Наприклад, над тією зоною, яка планується під робочі місця, можна одразу розмістити на стелі шинопровід. Надалі кількість світильників у трековій системі можна буде збільшити, базуючись на потребах дітей. Їхні плафони легко повернути у потрібний бік, підібрати необхідний кут падіння променів та яскравість освітлення.
Для різностатевих дітей необхідно провести зонування простору. Це повинно відображатися не тільки у поділі меблів та полиць у шафах, але також у оздобленні та освітленні конкретних ділянок. Найкраще розмістити спальні місця та письмові столи таким чином, щоб молодша дитина була ближче до вікна. Вона буде нормально рости та розвиватися, а старший брат або сестра отримають більш цілісну зону для навчання у іншому кінці кімнати. За будь-якої системи розстановки освітлювальних приладів необхідно стежити, щоб у кожного чада був особистий світильник для місцевого освітлення разом із загальним верхнім світлом. Ярусність освітлення багато у чому відповідає за збереження зору дітей.
У низці випадків має сенс застосовувати ріжкові люстри, плафони яких спрямовані не униз, а вгору. Такий прийом дозволяє досягти більшої рівномірності світіння за рахунок відбитого розсіювання променів та зробити навіть велику кімнату затишною. Крім того, з перевернутих плафонів лампочка точно не випаде, навіть якщо діти примудряться її чимось розбити. Нарешті, осліплення таким світлом неможливе, що дозволить дітям спокійно дивитися на джерело або дасть можливість старшій дитині робити уроки, поки молодша спить.
Для нестаціонарних освітлювальних приладів необхідно передбачити положення проводів живлення. Вони не повинні валятися під ногами у вигляді величезних безладних вузлів, оскільки таке ставлення загрожує неприємностями – починаючи від падінь з отриманням ударів та закінчуючи електротравмами. Усі живлячі дроти потрібно заховати за меблі, підняти з рівня підлоги або помістити у важкодоступне для дітей місце. Такі переносні прилади, як настільні лампи та торшери необхідно обирати з урахуванням електричної безпеки та механічної міцності. Є велика ймовірність, що саме на них обрушиться максимальне навантаження під час активних ігор.
Що стосується колірної температури лампочок, її необхідно підбирати згідно смакам дитини та тону обробки кімнати. Наприклад, для дорослої людини найчастіше найбільш приємним, тонізуючим буде нейтрально-денний відтінок, часом навіть ближчий до холодного. У той самий час, дітям часто більше подобається світло від лампочок з теплим кольором світіння – воно більш заспокійливе та домашнє. У міру дорослішання, відтінок можна змінювати, наближаючись до нейтрального. Проте, найкраще спиратися на слова та відчуття дитини про те, у якій атмосфері їй перебувати приємніше.
Замість висновків
Освітлювальний дизайн дитячої кімнати є набагато менш універсальним, аніж проектування світлоконструкцій для інших приміщень: він не піддається стандартизації та рідко правильно усвідомлюється дорослими людьми. Малюки та школярі мають свої потреби, незрозумілі більшості тих, хто не займається світлодизайном професійно. У половині випадків самотужки батьки створюють або занадто дитячу та яскраву світлову картину, або надто холодну, безлику. Знайти компроміс можна лише спостерігаючи за звичками та інтересами дитини, адаптуючи обстановку кімнати під її конкретні завдання.
Якісне освітлення, без шуму та мерехтіння є запорукою фізичного та емоційного здоров'я зростаючого організму, джерелом його гарного настрою та натхнення. Гармонійний світловий дизайн тут базується на суб'єктивному комфорті, безпеці існування, вірному прогнозуванні та життєвій раціональності. Потрібно завжди пам'ятати, що у світлий час доби штучне освітлення покликане доповнювати природне, а не витісняти його. Поєднання барв у кімнаті та яскравість світла повинні бути натуральними й комфортними – тільки у таких умовах можна виростити здорову та життєрадісну дитину.
