Відкрита проводка: технологія та сфери застосування

Сьогодні більшість з нас звикла до прихованої проводки, проте технологія відкритої прокладки комунікацій дедалі частіше використовується у сучасних ремонтах. Її експлуатаційні переваги та недоліки у цілому мають той самий баланс, що й у традиційної, проте вартість монтажних робіт та їхня швидкість у даному випадку будуть менше. Ми присвятили цю статтю детальному аналізу згаданої технології, щоб допомогти споживачам зробити вибір, яким чином краще робити монтаж електрики у своїй квартирі.

Хоча у відкритої проводки чимало противників навіть серед професіоналів, їм протиставляються й позитивні відгуки. У наш час існує величезна різноманітність технічних засобів та матеріалів, які дозволяють звести до мінімуму потенційний негативний ефект. Основна претензія часто полягає у тому, що кабелі та дроти, приховані під шаром штукатурки, менше схильні до механічних пошкоджень. Разом з тим, багато хто забуває, що майже у 90% випадків цілісність проводки порушують… будівельники. У такому випадку не важливо, як саме вона була прокладена: при звичайній експлуатації електромережі рядові користувачі не схильні здійснювати роботи, які несуть потенційну небезпеку для дротів.

Друга причина обурення багатьох людей – естетична. Мовляв, при прихованому монтажі не доводиться спостерігати на стінах некрасиві дроти. Однак слід пам'ятати, що від цього недоліку сьогодні можна позбутися двома шляхами. По-перше, багато фірм випускають спеціальні декоративні дроти – двожильні та трижильні, з кольоровою або армуючою опліткою, з оболонками, що мають різний малюнок (під дерево, цеглу, метал, шпалери, штукатурку та ін.), що дозволяє надати усій домашній електромережі більш візуально приємного вигляду. Більш того, у разі прокладки ретро-проводки взагалі використовуються спеціальні кручені жили та невеликі керамічні ізолятори, які навмисно контрастують з оточенням, підкреслюючи зовнішній вигляд дротів. По-друге, для тих, кого хвилює питання презентабельності, існує багатий асортимент кабель-каналів, які точно так само мають різні забарвлення та малюнки текстур. За необхідності візуально екранувати відкриту проводку, це робиться дуже легко, швидко та з мінімальними витратами.

Сутність технології

На противагу сказаному раніше, у відкритій проводки є відразу кілька важливих переваг. На перше місце серед них завжди виносять відсутність необхідності у штробленні стін. Окрім того, що це дуже пильний та тривалий процес, він вимагає певних навичок від майстра та спеціального інструменту. При цьому вартість подібних робіт також помітно позначається на загальному бюджеті ремонту у оселі. Зате при відкритому способі у майстра піде мінімум часу та сил на прокладку комунікацій, а будівельного сміття вдасться уникнути практично повністю. Важливо відзначити, що у даних обставинах не ставиться заборона на використання відкритої проводки для живлення конкретних електроспоживачів: так можуть бути змонтовані лінії, що ведуть до розеток та вимикачів, люстр та настінних світильників, стаціонарних приладів та обладнання.Без штроблення стін монтажні задачі помітно спрощуються та здешевлюються – аж до того, що багато роботи може якісно виконати навіть людина з невеликими навичками у будівництві.

І якщо швидкість, вартість та складність робіт багато у чому взаємопов'язані та можуть багато у чому вважатися цілісним аргументом «за» відкриту проводку, то наступний фактор належить до зовсім іншої площини. Мова йде про те, що комунікації, прокладені поверх стін, можна за необхідності посунути, перенести, доповнити або повністю видозмінити відповідно до нових обставин життя споживачів. Усе перепланування, з урахуванням демонтажу та монтажу кабелів на нових місцях, потребуватиме зовсім небагато часу, мало торкнеться оздоблення стін та може бути здійснене неодноразово. Якщо у мешканців виникне необхідність у перестановці меблів, через що існуюча розетка або вимикач виявляться у недоступній зоні, дану електрофурнітуру цілком можна буде завчасно перенести у зручне місце.

Звичайно, у відкритого способу проводки є свої особливості та обмеження. Зокрема, необхідно подбати про достатній захист струмоведучих жил від попадання вологи, а якщо у будинку є маленькі діти, то продумати їх взаємний захист один від одного. Повертаючись до естетичної складової, необхідно згадати складність з розміщенням монтажних коробок. На відміну від дротів, їх неможливо приховати за гофрою або кабель-каналом. Серед популярних виходів з ситуації слід назвати застосування кольорових моделей, що підходять під колірну гамму інтер'єру, позиціонування усієї проводки по нижньому рівню (у декількох сантиметрах над лінією плінтуса) або приховування розподільних коробок за натяжними стелями. Справедливості заради відзначимо, що останній підхід, навіть за усієї оптимальності вирішення ключового питання, далекий від ідеалу. Справа у тому, що ховати ключові електровузли з розбірними з'єднаннями за фальш-перекриттям – в усіх сенсах не найкраща ідея. Крім того, важко собі уявити приміщення, у стилістиці якого вдасться органічно поєднувати сучасне натяжне полотно та відриту проводку, яка вважається дещо старомодною.

Разом з тим, даний спосіб прокладки комунікацій просто ідеальний для житла у приватному секторі, на дачах, у дерев'яних будинках. Тут співпадуть і концепція візуального виконання інтер'єру, і зовнішній вигляд проводки, і вимоги до безпеки. З огляду на традиційно велику кількість колон та підпірок, нерівностей стін та нечіткості радіусів архітектурних елементів, зовнішній монтаж помітно спростить роботи та навіть допоможе приховати недоліки. Усі стики та кути примикання можна обійти проводкою красиво, без штроблення канавок та свердління отворів.

Окремо необхідно сказати декілька слів про відкриту проводку та свідому стилізацію. Якщо цей спосіб прокладки комунікацій був обраний з метою здешевити монтажні роботи та попутно оформити інтер'єр у ретро-стилі, то за мінімальних зусиль органічно це буде виглядати тільки у дерев'яній споруді або у заміському будинку з цегли. Спроба «вбити двох зайців», не роблячи додаткових заходів щодо візуального оформлення, не призведе до бажаного результату. Для відтворення бажаного дизайну необхідно буде купувати розетки та вимикачі у ретро-стилі, шукати розподільні коробки зі схожим стилістичним оформленням та ін. Усе це збільшить сукупну вартість ремонту, а тому казати, що відкрита проводка «під старовину» здатна буде сама по собі забезпечити додаткову економію, у корені невірно.

Якщо аналізувати способи недекоративної прокладки комунікацій, то на сьогоднішній день найчастіше використовуються три з них: на скобах, у коробах та у трубках, зазвичай – мідних. Розглянемо їх далі у загальних рисах.

• Відкрита проводка за допомогою скоб є найбільш бюджетним варіантом, найбільш технічно простим та швидко реалізованим. При такому способі застосовуються кабелі зі звичним перетином: 1,5 кв. мм для освітлювальних контурів та 2,5 кв. мм – для монтажу розеток. Магістральні лінії з діаметром понад 3 кв. мм також можуть фіксуватися скобами, тільки більшого діаметру, дотримуючись менших інтервалів кріплення уздовж довжини провідника. Рекомендується використовувати дроти не з найбільш бюджетної категорії, оскільки такі вироби можуть бути горючими, а тому під них при монтажі доведеться додатково підкладати спеціальні листові прокладки – металеві або азбестові. Краще з самого початку купити дріт у негорючій оболонці. Серед недоліків даного підходу можна назвати не найвищу ступінь міцності кріплення та сумнівну естетичність. Скоби випускаються здебільшого тільки у білому та сірому кольорі, що буде вкрай неприємно контрастувати з багатьма інтер'єрами. Та й сам вигляд скоб не надає особливого шарму оформленню.
• Відкрита проводка у коробах вважається одним з найбільш захищених способів. У якості утримуючих систем можуть використовуватися спеціальні плінтуси, електротехнічні короби, різні кабель-канали та ін. Матеріалами для них часто є метал та негорючі види пластика. Даний спосіб досить надійний, виглядає доволі естетично та дозволяє за необхідності легко відкривати короб для огляду цілісності проводки. Окрім того, усі розподільні коробки дуже зручно вписуються та органічно виглядають у рамках такої конструкції. Єдиним мінусом можна назвати лише те, що багато видів жорстких коробів виготовляються у вигляді досить довгих прямих каналів. Це не дозволяє їм непомітно огинати нерівності стін, а навпаки підкреслює усі дефекти поверхонь.
• Відкрита проводка у трубках призначена для монтажу електромережі з більш вільним плануванням. Якщо мова йде про гофру, то вона за рахунок гнучкості дозволяє легко обходити будь-які архітектурні форми та залишає свободу для видозміни маршруту проводки з часом. Металеві моделі мають помітно більшу міцність та жорсткість, що не завжди дозволяє використовувати їх як повноцінну альтернативу пластику. Обидва типи гофротрубок відмінно підходять для проводки у дерев'яних будинках з колод, господарських будівлях, сараях, підвалах та льохах, майстернях та гаражах, але у більшість житлових інтер'єрів візуально не вписуються через недостатню естетичність.

Типові помилки домашніх майстрів

Досить часто дачники та власники житла у приватному секторі, прочитавши про простоту технології відкритої проводки, беруться виконувати усі роботи самостійно. На практиці вони стикаються з тим, що мінімальний навик поводження з інструментом та знання електрики усе ж необхідні. Крім того, будь-який електромонтаж пов'язаний з необхідністю ретельного планування робіт. Саме тому наостанок ми сьогодні хотіли б дати кілька порад тим, хто хоче зробити прокладку дротів власноруч.

Базова помилка в усіх одна: люди вважають, що відкрита проводка не потребує планування, оскільки не пов'язана зі штробленням перегородок. Звертаємо увагу читачів, що проект повинен бути у будь-якому випадку – не обов'язково з ідеальним креслярським виконанням, але хоча б з відносними розмірами приміщень, відомим метражем кабелів та місцями позиціонування електровузлів. Окрім того, що це допоможе правильніше усе прорахувати, оцінити необхідну кількість дротів та вибудувати порядок робіт, такий підхід покликаний мінімізувати число з'єднань. Хоча на сучасні клемники можна покладатися набагато більше, аніж це було декілька десятиліть тому, краще уникнути фрагментарної розводки у межах кімнати, яка приєднується до живлячої магістралі за принципом конструктора. Прокладка окремих силових ліній не настільки значно збільшить вартість ремонту, зате кожен електричний контур у будинку буде більш незалежним. Це дозволить не тільки керувати ним у відриві від інших, але й захистити окремим автоматичним вимикачем.

Якщо Ви плануєте експлуатувати потужні стаціонарні прилади, особливо у приватному будинку, краще не вводити до схеми таку додаткову ланку, як розетка. Правильніше буде відвести окрему лінію живлення від ввідного розподільного щитка, а захист обладнання забезпечити за рахунок встановленого за місцем автомата з необхідним амперажем. Те ж саме стосується усієї кабельної продукції: перетин провідників завжди має бути достатнім, а запас метражу при покупці становити не менше 15-20%. Зайва економія на будь-якому з цих пунктів призведе до меншої надійності схеми: невисокої максимально припустимої потужності або вимушеним з'єднанням у ланцюгах живлення, що навряд чи додасть естетики відкритій проводці.

Нарешті, не потрібно забувати й про техніку безпеки. Усі електромонтажні роботи необхідно здійснювати при відключеній автоматиці. Працювати під напругою не ризикують навіть багато професіоналів, а для домашнього майстра це може призвести до серйозних травм та загрози здоров'ю.