Усунення несправностей у роботі світлодіодних стрічок
Як і будь-який технічний пристрій, LED-стрічка може одного разу вийти з ладу. Оскільки схема її живлення та підключення є досить простою, у більшості ситуацій ремонт виробу можна здійснити самостійно та досить швидко. Сьогодні ми розглянемо, що слід робити у разі різних видів поломок, а також як ефективно попередити появу подібних несправностей у майбутньому.
Світлодіодні стрічки сьогодні використовуються у інтер'єрному дизайні досить широко, а тому вихід такого підсвічування з ладу, як повністю, так і частково, може вчинити помітний вплив на зміну загального вигляду житла. Перевагою подібних джерел світла є той факт, що у абсолютній більшості випадків їх цілком можливо піддати ремонту, а не викинути, як було б з поламаним світильником або перегорілою світлодіодною лампочкою. Зазвичай Вам буде достатньо мати під рукою паяльник та трохи вільного часу, щоб відновити роботу підсвічування.
Як підійти до лагодження?
У першу чергу, коротко нагадаємо читачам, з чого складаються LED-стрічки. Конструктивно такі вироби можна розділити на електричну та несучу частини. До першої входять самі світлодіоди та спеціальні резистори, які обмежують струм при його протіканні, а другу складають гнучка друкована плата та клейовий склад, нанесений на її тильну сторону, який дозволяє закріпити виріб на необхідній поверхні. Якщо не брати до уваги можливість фізичного розриву стрічки, то очевидно, що з ладу швидше можуть виходити елементи електричної частини.
На робочому боці стрічки розташовуються струмопровідні доріжки. Вони виготовлені з тонких та плоских мідних смуг, покладених до основи. Усі діоди та резистори припаюються на них зверху, що дозволяє зменшити габарити стрічки та зробити електричний контакт найбільш якісним. З метою поліпшення експлуатаційних характеристик, зокрема, світловідбивної здатності стрічки, її лицьова сторона зазвичай покривається тонким шаром світлої фарби, через що струмопровідні доріжки не видно при поверхневому огляді, але можуть бути легко виявлені при детальному вивченні виробу.
Ми пропонуємо приділити основну увагу ремонту світлодіодних стрічок на 12 В, оскільки більшість споживачів вважає за краще купувати та використовувати саме їх. До того ж, моделі з мережевим вольтажем мають декілька конструктивних відмінностей, здатних вплинути на спосіб їхнього ремонту. У звичайній дванадцятивольтній стрічці з білими діодами для світіння елементів потрібна напруга усього у 3 В, а тому весь «надлишок» вольтажу компенсується за рахунок резисторів. Якщо узяти виріб досить непоганої якості з трьома світлодіодами у сегменті та заміряти напругу, то можна виявити, що резистор приймає на себе приблизно чверть напруги. Неважко порахувати, що три діода по 3 В + резистор на 3 В якраз і дають шукані 12 В. Щоб живити контур підсвічування з LED-стрічки від мережевих 220 В, застосовуються спеціальні блоки живлення, які не тільки знижують вольтаж, але й перетворять змінний струм на постійний.
Знаючи загальну будову стрічок, можна переходити до їхньої діагностики та ремонту. Перше та найголовніше – чітко розібратися з проявами несправності. Стрічка може не працювати повністю або фрагментарно, світитися тьмяніше або, навпаки, яскравіше за звичайне, мерехтіти або змінити відтінок випромінювання. Справний виріб завжди буде горіти рівномірно та стабільно, без мерехтіння, перепадів яскравості по довжині або візуального «випадання» окремих точок.
Одна з найпоширеніших несправностей – це мерехтіння. Якщо мова йде про недорогу стрічку китайського виробництва, швидше за усе, причина криється у тому, що потужність 1-го метра виробу була вказана виробником невірно, через що Ви придбали блок живлення без необхідного запасу у 20-25%. Зазвичай проявляється така симптоматика не відразу після увімкнення, а через деякий час, коли виріб встигне нагрітися по усій довжині. Позбутися від подібної несправності можна двома шляхами. Перший – придбати блок живлення на 12 В з великим запасом по потужності, попередньо вимірявши реальну споживану виробом величину. Правда, у цьому випадку у Вас залишиться непотрібний БЖ. Другий варіант – вкоротити контур по довжині пропорційно тому, на яку потужність розрахований наявний блок живлення. Проте,для відновлення працездатності усього підсвічування Вам усе одно доведеться докуповувати ще один пристрій живлення.
Мерехтіння також може стати результатом погіршення контакту у ключових місцях проходження струму. Якщо при монтажі освітлення Ви використовували пайку, а не спеціальні конектори, існує ймовірність, що під впливом надто агресивного флюсу у місцях приєднання дротів з часом могло статися роз'їдання струмопровідних доріжок з міді. Для пайки найкраще застосовувати просту каніфоль або ж не забувати нейтралізувати кислотний флюс, який зберігається на підкладці стрічки. Щоб полагодити виріб у подібних обставинах, можна або обрізати один сегмент та коректно приєднатися до наступного, або просто узяти паяльник з гострим жалом та постаратися акуратно відновити доріжку для проходження струму.
Часом стрічка може блимати й у тому випадку, якщо Ви використовували конектори або інші аксесуари для стрічок. Несправність породжується нерівномірним окисленням притискних контактів, через що проходження струму викликає труднощі. Зазвичай даний тип поломки можна візуально впізнати за тим, що мерехтіння відбувається безсистемно, і яскравість світіння стрічки змінюється не по довжині, а у часі. Найчастіше дана несправність впливає на увесь контур підсвічування цілком, однак іноді буває зачеплена тільки перша ділянка у 30-60 см. Щоб відновити нормальну роботу, досить просто узяти спирт та ретельно, із зусиллям, протерти контакти на гнучкій платі та конекторі. У разі, якщо пластинки всередині конектора вже заросли нальотом, який не знімається вручну, просто придбайте новий – він коштує сущі копійки.
У рідкісних випадках причиною мерехтіння та нерівномірного світіння RGB-стрічок можуть стати... батарейки у пульті управління. Пристрій передає стрічці некоректний сигнал через нестачу енергії, й електроніці у підсвічуванні доводиться «викручуватися» так, як вона це може реалізувати з технічної точки зору. Замінивши батарейки, Ви легко відновите контроль над стрічкою.
Набагато більш грізно виглядає ситуація, коли стрічка не вмикається зовсім. Безумовно, у першу чергу, необхідно перевірити найочевидніші речі: чи не відключений блок живлення від мережі, чи є зв'язок між ним та самою стрічкою, чи справна розетка, до якої підключається усе підсвічування. Перевіряти наявність зовнішнього живлення краще спеціальним тестером, а не індикаторною викруткою, тому що з нею можна з'ясувати тільки те, чи є фаза, не отримавши інформації про наявність нуля.
Далі продзвонюються внутрішні ланцюги блоку живлення: якщо він згорів, доведеться купувати новий. Деякі БЖ розбираються, і їх теж можна спробувати полагодити, але це вже зовсім інша історія. Без належних навичок та розуміння їхнього влаштування успіх такого заходу не гарантований.
Якщо ж напруга на виході блоку живлення присутня, проблема криється десь у контурі самого підсвічування. Правильніше за усе продзвонювати окремі ланки у напрямку течії струму – це дозволить якомога раніше відсікти невірні варіанти. Тому у першу чергу перевіряється дріт або кабель, що веде від джерела живлення до самої стрічки. Фахівці рекомендують продзвонювати обидві жили по декілька разів, у процесі трохи згинаючи провідник. Можливо, десь всередині жили є злам, і вона не в усіх положеннях буде проводити струм.
Наступна ланка – місце кріплення дроту до гнучкої плати. Якщо це пайка, огляньте її ретельно, за необхідності потратьте декілька хвилин на те, щоб перепаяти з'єднання. У випадку з конекторами огляньте контакти на предмет наявності ознак окислення, як було описано раніше. Окрім того, має сенс підігнути пінцетом підпружинені пластинки, щоб вони з великим зусиллям притискали плату до задньої стінки конектора.
Якщо ж сигнал без проблем доходить до стрічки, а далі втрачається, це означає, що дефект слід шукати у самій електроніці. Оскільки виріб не світиться повністю, підозра повинна лягти на найперший сегмент. При експлуатації підсвічування він навантажується найбільше, а тому ймовірність, що перегорів саме він, статистично вища. Перевірити його справність найпростіше, зробивши перемички від прихідних дротів. Виготовити їх можна зі звичайних канцелярських скріпок, а у разі, якщо Ви використовуєте світлодіодну стрічку у силіконовій трубці, з пари голок, якими вдасться проткнути оболонку та дістатися до контактів. У разі підтвердження несправності саме у першому сегменті, досить буде просто відрізати його за відповідними лініями.
Якщо проблема не у крайній ланці, ви побачите, що стрічка буде горіти, припустімо, до середини. Продзвоніть наступний фрагмент та у разі підтвердження несправності, просто виріжте його, а сусідні частини посуньте ближче один до одного та акуратно спаяйте короткими дротами. Також необхідно узяти до уваги, що не тільки діоди та резистори можуть вийти з ладу – здатні банально порватися й самі доріжки. У кожної стрічки є певний поріг, максимальний радіус згину без пошкоджень. Зазвичай він становить близько 5 см, й у разі, коли виріб огинає тонку перегородку або трубу ця величина може бути перевищена. Часто відновити цілісність доріжки вдасться за допомогою усього однієї маленької крапельки припою у потрібному місці.
Якщо стрічка поводиться зовсім непередбачувано – то мерехтить, то не вмикається, то працює частково, цілком ймовірно, що Ви спостерігаєте ознаки її старіння. Частина діодів зносилася, можливо, навіть вигоріла хімічно або ж просто деградувала у процесі експлуатації. Так іноді буває, якщо певна ділянка перебувала під постійною дією прямих сонячних променів. Вивчивши весь контур, Ви виявите, що одна частина стрічки буде виглядати «старшою» за інші – зі збляклими діодами, з потрісканою підкладкою, з деформованими резисторами та ін. Таку стрічку доведеться замінити повністю або відрізати несправну ділянку, а на її місце помістити іншу.
Коли не горять або мерехтять фрагменти у різних місцях контуру підсвічування, грішити варто на резистори. Швидше за усе, вони чомусь були пошкоджені при експлуатації. Та ж сама причина пояснює явище підвищення яскравості на одних ділянках та її падіння на інших. У будь-якому випадку, ситуація зазвичай зачіпає усього одну-дві ланки на стрічці й їх можна або просто вирізати, або полагодити. Другий варіант має сенс застосовувати тільки тим, хто дійсно дружить з пайкою, тому що розміри резистора настільки малі, що робота буде під силу далеко не кожному.
У якому б контексті Ви не використовували паяльник, ремонтувати стрічки необхідно тільки за допомогою пристрою з невеликою потужністю. Струмопровідні доріжки з міді, як і світлодіоди, вкрай чутливі до перегріву. Тривалий прогрів контактних майданчиків неприйнятний – необхідно здійснювати усі маніпуляції швидко, не перетримуючи паяльник на одному місці. Згуртовуючи відрізки між собою, для підтримки рівномірності розташування діодів має сенс використовувати шматочки дроту, які з'єднують майданчики. Разом з тим, пряма пайка майданчиків теж не заборонена, до того ж вона виконується простіше та швидше – досвідчені майстри вміють нагрівати усі чотири точки одночасно та спаювати їх накладенням попарно, у один рух.
Якщо Вам доведеться мати справу зі світлодіодною стрічкою, що живиться від 220 В, її ремонт буде ускладнений геометричними аспектами. Такі вироби ріжуться з кратністю у 50 або 100 см, тож вилучення або заміна одного великого фрагмента – справа невдячна. Окрім того, діагностика працездатності ланок під напругою у декілька разів небезпечніша. Для функціонування таких моделей використовується випрямляч – діодний міст, який доводить випрямлений вольтаж до 310 В, що на третину більше, аніж у звичайній мережі. Переважна більшість майстрів не радять лагодити такі стрічки: їх необхідно або викидати, або обрізати несправну ділянку, якщо вона є крайньою.
