Светильники на шинопроводе
Трекові світильники раніше вже неодноразово згадувалися у статтях нашого блогу. Сьогодні прийшов час вивчити їх детальніше. З кожним роком популярність освітлювальних конструкцій подібного роду тільки збільшується, і ця тенденція схоже, буде зберігатися довго. Можливо, справа не тільки у сучасному підході до штучного освітлення, але й у незвичайному зовнішньому вигляді виробів, який приваблює поціновувачів усього нового.
Мабуть, головною характеристикою трекових світильників можна назвати вдале поєднання простоти та керованості. При цьому основною відмінністю від абсолютної більшості інших приладів буде максимальна мобільність. Ці «три кити» й складають основу самої концепції трекового освітлення. На сьогоднішній день світильники на шинопроводі поступово мігрують зі сфери технічного та експозиційного освітлення у повністю житлове, облаштоване згідно з усіма новомодними віяннями. У цьому процесі намічається поділ на декілька підвидів подібних моделей, для яких передбачається своя область застосування та унікальні характеристики.
Конструкція, функціонал та принципи підбору
У даному випадку, як ніколи раніше, конструкція та функціонал надзвичайно тісно пов'язані, вони буквально обумовлюють один одного: не будь можливості перемістити світильник уздовж напрямної, не було б і гарної керованості світловою картиною. Зазвичай споживачі дивляться на шинні системи просто як на набір плафонів, проте у структурі освітлювальної конструкції більше елементів. Сюди включені не тільки напрямні рейки та світильники, але також з'єднувальні елементи, компоненти для підключення до мережі живлення, засоби кріплення та різні додаткові аксесуари.
Шинопроводи також можуть різнитися: серед них бувають одно- та трифазні моделі. Вважається, що однофазні більш прийнятні для підключення низьковольтних світильників, зокрема, галогенних, а трифазні здатні живитися від стандартної побутової мережі 220 В, використовуючи лампи будь-якого необхідного типу. Окрім очевидних переваг виробів другого різновиду, також обов'язково слід назвати можливість підключення усього комплекту джерел світла у вигляді декількох незалежних груп. Це дозволить керувати ними як окремими контурами за допомогою звичайного дво- або триклавішного вимикача.
Важливо також зазначити, що геометрія шинопроводу визначається не виробником, а кінцевим споживачем. Для максимальної гнучкості дизайну існують різні переходи, трійники та хрестовини, заглушки тощо. Для обходу округлих частин застосовуються дугоподібні напрямні, однак такі елементи на сьогоднішній день є не в усіх брендів, та й вартість їх трохи вище, аніж лінійних відрізків треку. Окрім того, слід мати на увазі, що навіть досить великі компанії часом свідомо відмовляються від випуску криволінійних треків. По-перше, така геометрія певною мірою провокує підвищений знос напрямної, якщо передбачається постійна зміна місця розташування світильників (як це відбувається у торгових залах та виставкових центрах). А по-друге,у виробів іменитих брендів найчастіше кронштейн-кріплення до рейки складається з ускладненого двоелементного вузла з замком, який просто важко вписати навіть у дуже плавний поворот з великим радіусом.
Взагалі на ринку можна знайти величезну різноманітність моделей подібного штибу з цінником, який відрізняється у декілька разів. Мало обізнані у цьому питанні споживачі прагнуть заощадити та невірно співвідносять свої потреби з якістю та продуктивністю роботи дешевого освітлювального обладнання. Продавці та строкаті упаковки товарів обманюють людей обіцянками яскравого заливаючого світла усього лише від пари світлодіодних світильників на шинопроводі, а покупці забувають уточнювати, для яких потреб оптимізовані вироби. Зокрема, існують моделі для підсвічування картин, для локального вузькоспрямованого освітлення, для створення загального світового фону, для формування відбитого розсіяного світла, а також окремо для торгових, експозиційних та житлових приміщень.
Як же розрізнити вироби, якщо ніякої конкретної інформації на їхній упаковці не представлено? Перш за все, необхідно попросити продавця увімкнути світильник до мережі – цю, здавалося б, абсолютно очевидну дію, яке чомусь роблять далеко не усі покупці. Вже на цьому етапі можна наочно оцінити кут розльоту променів від джерела. За необхідності попросіть замінити лампочку на більш або менш потужну, щоб чіткіше роздивитися конус світла. Усі ці дії покликані дати Вам уявлення про те, для освітлення об'єктів якого розміру та з якої відстані найкращим чином пристосовані конкретні вироби.
Наступний аспект, який є не менш важливим та досить легко перевіряється – міцність елементів конструкції. Вам необхідно оглянути напрямні рейки, вставити до них світильник та спробувати перемістити його у один та інший бік. При русі шинопровод повинен демонструвати помірну еластичність ходової частини, але при цьому відчуватися як монолітна конструкція. Окрім того, кріплення світильника, що знаходиться у рейці, повинно мати ледь-ледь помітний люфт, достатній лише для того, щоб плафон можна було зручно пересувати, проте він не міг випасти з полозів.
Також важливо перевірити більш дрібні елементи – торцеві заглушки, переходи або просто місця з'єднань. Відрізки напрямної треку повинні зчленовуватися між собою максимально плавно, без перепадів або задирок. Проводячи плафоном через місце з'єднання, Ви повинні відчувати лише невеликі вібрації, а у деяких моделях ще й тихі клацання, які абсолютно не уповільнюють швидкість пересування уздовж рейки.
Звісно, одним з найважливіших факторів при виборі виробу є й матеріал шинопроводу. У різних виробників у залежності від ціни та передбачуваної сфери експлуатації приладів зустрічаються моделі з пластику, металу або комбіновані металопластикові вироби. З чого б не була виготовлена несуча частина, вона повинна бути виконана цільним виробом, без спайок та непотрібних з'єднань. Також контролюйте відсутність тріщин у пластиці та слідів окислення на металі. У якісної продукції пластик буде товстостінним, здатним витримати необхідне вагове навантаження, а метал – повністю пофарбованим. Оголеними мають право залишатися тільки місця електричного контакту (у деяких моделей вони навіть не видні споживачеві через будову паза у рейці).
Монтаж трекової системи
Освітлювальні конструкції на шинопроводі не терплять приблизних вимірювань, припущень та попадання у розмір навмання. Оскільки основною перевагою системи є можливість умовно вільного ковзання світильника уздовж напрямної, усе повинно бути змонтовано акуратно та гладко. У цілому, від монтажника не потрібні які-небудь специфічні навички – тільки увага до деталей. Хоча б трохи досвідчений майстер впорається зі встановленням системи шинопроводу без залучення сторонніх фахівців, тим більше, що вартість подібної послуги у них може бути неадекватно високою, як для досить тривіальної задачі.
На початкових етапах необхідно продумати конструкцію у цілому. Перш за все, слід намалювати план розміщення напрямних, а потім за допомогою олівця перенести його на стелю. Якщо ж розглядається варіант використання моделі на натяжних тросах, розмітити місця їхнього кріплення до стін. Потім слід визначитися з тим, як та звідки до освітлювального контуру будуть підходити дроти та кабелі, які підводять живлення. За необхідності, у цей же момент слід заготовити штроби або передбачити шляхи прокладки зовнішнього кабель-каналу. Нарешті, продумується принцип управління освітленням: чи будуть усі світильники вмикатися синхронно або їх необхідно розбити на декілька контурів. Від останнього залежить і модель трекової системи, й тип вимикача, й різновид кабелю, і складність підключення. Нарешті, на завершення слід підібрати оптимальне місце (з точки зору зручності щоденного використання) для розміщення цього вимикача.
Пройшовши теоретичні та підготовчі стадії, можна приступати до практики. У першу чергу, необхідно за заздалегідь відомим розмірами точно розмітити необхідні прямі відрізки шинопровода. Потім з використанням самої звичайної ножівки по металу направляюча рейка нарізається на потрібні фрагменти. Важливо різати перпендикулярно виробу та залишати якомога менше задирок. Щоб спростити завдання, рекомендується використовувати стусло, а після закінчення різання акуратно зняти надлишки матеріалу з кромки за допомогою невеликого напилка або надфіля.
Найпростіше буде тим, хто кріпить шинопровод безпосередньо до звичайної стелі. Досить перфоратором або дрилем заготовити ряд отворів на шляху напрямної, вставити туди відповідні за діаметром дюбелі та притягнути шурупами рейку до стелі. У цілому, вже на цьому етапі усі складнощі для описуваної ситуації закінчені – залишається лише вставити у полоз вузли кріплення плафонів, вкрутити до них лампочки, пересунути на свої місця, приєднати клеммник з живлячим дротом, а потім закрити торці рейки заглушками.
У свою чергу, для формування підвісної конструкції доведеться витратити трохи більше часу. Після підготовки отворів у стелі, до них зазвичай вкручуються спеціальні зачепи, гачки або петлі, через які згодом пропускається трос. Інший кінець троса проходить крізь рухому скобу, яка здатна переміщатися ще по одному полозу з тильного боку рейки шинопровода. Тут майстру потрібно чітко виміряти довжини відрізків троса з різних боків, знайти центр маси конструкції, а також збалансувати точки її кріплення та їхню кількість таким чином, щоб при зміні розташування світильників шинопровод не перекошувався набік, як шальки терезів.
Загальне у принципі монтажу усіх типів трекових систем полягає у тому, що багато операцій можна спростити. Наприклад, досвідчені майстри знають: при розгалуженій мережі напрямних шинопроводу часом краще ще на підлозі зібрати декілька великих ділянок мережі, й тільки після цього закріплювати деталі конструкції на стелі. При такому підході не тільки набігає менша похибка позиціонування, але й з'являється можливість вирівнювати кромку шинопровода одразу з декількох боків. Окрім того, ще «на землі» можна розставити заглушки з усіх боків, де не планується підведення живлення. Ця проста міра заощадить чимало часу та нервів на етапі закінчення монтажу.
До більшості шинопроводів прикладаються свої фірмові конектори. Вони вставляються у пази точно так само, як і заглушки, тільки при цьому забезпечують електричний контакт між струмоведучими частинами обладнання. У той же час, принцип приєднання самих жил до них мало відрізняється від звичайних клемників з гвинтовим затискачем. Досить спочатку зібрати пару «жили-конектор», а потім вставити конектор на своє місце у рейці, затягнувши спеціальний фіксуючий гвинт. На цьому монтаж трекової системи можна вважати закінченим.
Споживачам обов'язково слід звернути увагу на наступні три обставини:
- у кожного виробника є свій фірмовий тип профілю, лінійного з'єднання елементів та їхнього перетину, а тому кожен раз необхідно уважно вивчати інструкцію з монтажу;
- з огляду на відмінності у конструкції між виробами різних брендів, необхідно розуміти, що світильник одного типу швидше за усе не вдасться встановити до шинопроводу іншого типу;
- існують модифікації трекових систем, у яких встановлення плафона може проводитися як на вже закріплених рейках (шляхом затиску спеціальним замком), так і перед встановленням заглушок (шляхом заведення утримуючого кронштейну за кромку рейки). Проте, у продажу усе ще залишається чимало моделей, плафони яких можна змонтувати тільки другим способом, і про це не можна забувати при установці системи.
