Лікнеп з питань монтажу світлодіодних стрічок. Практика

У попередній статті ми розглянули деякі теоретичні аспекти, пов'язані з підбором обладнання для підсвічування приміщень світлодіодною стрічкою. Вміючи правильно розраховувати ключові величини, користувачі здатні самостійно скласти перелік електротоварів, які необхідно придбати. Сьогодні ми перейдемо до практичної частини та дамо кілька порад щодо поводження зі стрічками.

• Чи важливе при збиранні поняття полярності?

Дотримання полярності підключення є запорукою тривалої та повноцінної експлуатації світлодіодних стрічок. Частіш за все якщо користувач переплутає місцями дроти, виріб просто не включиться, проте існує невелика ймовірність, що у цьому випадку на стрічці перегорять декілька кристалів.

• Чи можна отримати електроудар при монтажі низьковольтної стрічки?

Збірка ланцюга та монтаж світлодіодної стрічки будь-якого типу зазвичай проводиться таким чином, що після первинної перевірки виробу на працездатність, немає необхідності підключати його до мережі до закінчення установки. Таким чином, безпосередня взаємодія монтажника та струмоведучих жил під напругою практично виключена. Тим не менш, ми рекомендуємо дотримуватися правил безпеки на кожному етапі збирання.

Якщо трапиться так, що після закінчення монтажу людина доторкнеться до струмопровідних ділянок друкованої плати на низьковольтній стрічці, істотної шкоди їй це не завдасть. Скоріше, це може вивести з ладу саму стрічку або як мінімум вимагатиме її перезавантаження (відімкнення та повторного увімкнення), оскільки людина стане додатковим резистивним елементом у ланцюгу.

• Наскільки насправді важливою є захищеність стрічки?

Клас захисту світлодіодної стрічки вказує на те, у яких умовах вона здатна працювати без порушення нормального режиму експлуатації. Усі вироби можна розділити на три великі категорії: незахищені (IP20), вологозахищені (IP65) та вологостійкі (IP68). Стрічки з IP20 можуть застосовуватися тільки у сухих приміщеннях, де високої вологості не буває ніколи – наприклад, у житлових кімнатах. Така продукція абсолютно не оснащена захистом та являє собою відкриту друковану плату. При постійному попаданні крапель та бризок, вона швидко стане непридатною. Світлодіодні стрічки з IP65 можуть бути використані у приміщеннях з підвищеним рівнем вологості: кухні, ванні кімнати, лазні та ін. Вони здатні протистояти осіданню конденсату, але не можуть використовуватися у місцях, де на виріб буде часто потрапляти цілий струмінь рідини. Нарешті, вологостійкі стрічки з IP68 призначені для експлуатації в умовах, де волога буде всюди – у тому числі, й на самій стрічці у вигляді стікають цівок.

Для побутових умов зазвичай досить виробів зі стандартним захистом (окрім ванної кімнати та кухні), а більш спеціалізовані моделі використовуються у промисловості та всередині майстерень. У свою чергу, для зовнішньої реклами застосовні тільки найбільш вологозахищені стрічки. Перед установкою необхідно мати на увазі, що високозахищені стрічки у силіконовій трубці втрачають частину свого світлового потоку на подолання структури оболонки, а тому при покупці слід передбачати для них запас за яскравістю.

• Як кріпити стрічку?

Постарайтеся підійти до цього питання відповідально, адже гарне кріплення означає не тільки міцність, але й правильний контакт з поверхнею для поліпшення відводу тепла. Поверхня, на яку буде приклеюватися стрічка, повинна бути рівною, чистою, сухою і, найкраще, попередньо знежиреною. Після зняття захисної плівки клейкий склад необхідно з невеликим та рівномірним зусиллям притиснути до основи.

Якщо Вам необхідно десь зігнути стрічку, постарайтеся дотримуватися розумних рамок: допустимий радіус становить близько двох сантиметрів. За неможливості укластися у цю величину, краще не перегинати виріб та скористатися спеціальними конекторами або додатковими провідниками. Розрізати стрічку допустимо тільки у позначених на ній місцях, а потім за допомогою пайки або особливих затискачів здійснювати комутацію зі струмоведучими жилами. При пайці важливо не зачепити ніякі елементи на стрічці, не пошкодити основу та струмопровідні фрагменти друкованої плати. Крім того, виріб не переносить перегріву, а тому перед пайкою завжди краще віддати перевагу використанню конекторів будь-якого типу.

• Чи обов'язково доведеться що-небудь паяти перед монтажем стрічки? Як правильно паяти?

Якщо Ви використовували не цільну п'ятиметрову бобіну, а змушені були відрізати від неї лише фрагмент, але не маєте під рукою спеціальних затискачів-конекторів з контактами, що допомагають здійснити швидкий монтаж, припаювати дроти доведеться абсолютно точно. Крім того, у низці випадків навіть при покупці цільної бобіни на платі може не бути зовнішніх дротів, а у дешевих марок вони часто припаяні недостатньо добре. Для заміни дротів Вам необхідний малопотужний паяльник (на 25-40 Вт), пара крапель припою та кілька дротів перерізом не менше 0,75 кв. мм у оболонці різних кольорів.

Для пайки монохромної стрічки фахівці намагаються використовувати два дроти: червоного та чорного кольору. Це допомагає не переплутати контакти на всій їхній протяжності та не «прозвонювати» ланцюг перед кожною пайкою. Червоним кольором зазвичай позначають плюс, а чорним – мінус. У свою чергу, для RGB-стрічок застосовуються кольорові дроти червоного, зеленого, синього та чорного кольору. Слід зазначити, що у цьому випадку чорний дріт фактично має позитивну полярність.

Кінці дротів необхідно зачистити з боку друкованої плати усього лише на кілька міліметрів, а з протилежного – приблизно на 1 см. Залудивши короткі кінці з використанням олова та каніфолі, можна приступати до пайки. Щоб зробити своє з'єднання максимально технологічним, вкрай рекомендуємо застосовувати контактні наконечники. Вони не тільки підвищують якість електричного контакту всередині клемної колодки, але й дозволяють у подальшому легко розбирати ланцюг. Безумовно, не у кожного домашнього майстра є досить інструменту для обтискання наконечників, проте є сенс обзавестися подібним інвентарем, оскільки він напевне стане у нагоді і для інших ремонтних робіт у будинку.

Фінальним етапом пайки є надійна фіксація та ізоляція усіх електричних з'єднань. Найпростіше це зробити за допомогою термоусадочної трубки – вона має невисоку вартість, але відмінно виконує покладені на неї функції. Правильна фіксація термоусадки передбачає, що відрізок трубки буде захоплювати не тільки місце пайки, але також простір поруч із ним – дроти та частину друкованої плати, як мінімум по 5 мм. У наш час використання ізоляційної стрічки вкрай не рекомендується через постійне нагрівання комутаційних вузлів та можливе підтікання клейової основи.

• На яку основу можна кріпити стрічки?

У загальному випадку для монтажу придатна будь-яка рівна та чиста поверхня, однак найкраще вдаватися до використання між нею та стрічкою алюмінієвого профілю. Особливо важливо це для виробів з високою питомою потужністю. Малопотужні вироби гріються досить незначно та за нетривалої експлуатації не страждають від перегріву, а іншим моделям обов'язково необхідно створити умови для пасивного охолодження.

Приклеюючи потужну стрічку на дерево, гіпсокартон або скло, споживач автоматично знижує її ресурс та призводить до регулярного перегріву. Ні в якому разі не слід кріпити стрічки на шпалери, оскільки це таїть у собі цілих дві небезпеки. По-перше, досить імовірно, що під вагою виробу окремі смуги шпалер почнуть відклеюватися, через що стрічка натягнеться та провисне, а по-друге, цей вид оздоблення може одного разу спалахнути, нагрівшись до граничного значення. В умовах майстерні або гаражу допустимо кріпити стрічки на неструмопровідні металеві основи – більшість металів мають високу теплопровідність та будуть у такій ситуації служити радіаторами. Крім того, температура навколишнього середовища у технічних приміщеннях менша, аніж у житлових, а тому охолодження виробу відбуватиметься набагато швидше. Важливо стежити лише за тим,щоб аніякі металоконструкції не мали прямого контакту зі струмоведучими елементами.

• Як читати позначення клем на блоці живлення та контролері? Як уникнути помилок?

Завершуючи монтаж електричної частини, необхідно підключити усі вільні дроти або до джерел живлення, або до споживачів. Тут потрібно бути дуже уважним та дотримуватися певної логіки. Приєднання блоку живлення на 220 В до електромережі здійснюється за допомогою розміщення двох жил дроту в клемах з маркуванням «L» та «N». Потім вихідний контакт «+» на БЖ необхідно з'єднати зі вхідним контактом «+» на контролері, та за тим же принципом приєднати негативні полюси. Переплутавши полярність, можна легко вивести з ладу контролер та зіпсувати стрічку – усю або частину.

Багатоколірні стрічки приєднуються до контролера за кольором своїх каналів: «R» означає червоний, «G» – зелений, а «B» – синій. Клема «V+» відповідає за підключення позитивного контакту. Переплутавши між собою кольорові дроти, Ви не виведете з ладу стрічку, а просто ускладните собі управління світлом. У разі, якщо це сталося, коли контролер розташований у незручному місці й до нього важко отримати доступ, можна не міняти жили місцями, а лише внести необхідні поправки у налаштування управління, скориставшись пультом або спеціальною програмою на своєму телефоні.

• Де розміщувати блок живлення? Чи є нормативні величини?

Дане питання споживачі можуть вирішити самостійно. Ніяких точних вказівок, обумовлених експлуатацією або приписаних за технікою безпеки, не існує. Можна говорити лише про те, чим керуються професійні монтажники, розміщуючи блоки живлення у певних місцях. На підвісних стелях типу «армстронг» БЖ часто намагаються приховати за крайньою плиткою біля стіни. При такому його розташуванні з виникненням необхідності дуже зручно перевірити працездатність пристрою або очистити блок від пилу, піднявши плитку. Крім того, що живлячі вузли намагаються розташовувати якомога ближче до розеток. Якщо у приміщенні уздовж стіни розташована вертикальна колона, має сенс приховати за нею блок живлення на 12 В – або у утвореній ніші, або на спеціально облаштованій для цих цілей невеликій поличці попід стелею.

• Чи можна до одного блоку живлення підключити монохромну та кольорову стрічку?

Подібні ситуації зустрічаються досить рідко, проте таке підключення цілком можливе. Так часом вчиняють споживачі, які живуть у приватних будинках. Для освітлення вітальні вони використовують підсвічування RGB-стрічкою, а інші кімнати або спальню освітлюють однотонним світлом. Аніяких труднощів подібна комутація не складає. Найголовніше, прокласти достатню кількість дротів та використовувати блок живлення підходящої потужності.

• Який спосіб монтажу найшвидший?

Головне, від чого ми хотіли б застерегти споживачів, це придбання так званих «готових наборів». Зазвичай таку продукцію пропонують маловідомі на ринку марки та її якість залишає бажати кращого. Практично завжди світлодіоди, що використовуються у цьому випадку, вигорають за лічені місяці через те, що через них проходять надто високі струми. Знаючи свої потреби, ланцюг найкраще за все продумати та зібрати власноруч.

Істотно полегшити та прискорити монтаж можна тільки на етапі збирання електричного контуру. За інших рівних краще не витрачати час на пайку елементів, а використовувати спеціально призначену для подібних цілей дрібну фурнітуру. Вам знадобляться різні конектори, кріплення та дроти з нерозбірним штепселем на кінці. Усі ці заходи не тільки скоротять час монтажу, але й підвищать загальну надійність системи.

Ми дуже сподіваємося, що змогли пролити світло на найбільш цікаві домашнім майстрам питання, пов'язані з монтажем світлодіодних стрічок. Дотримуйтесь техніки безпеки і нехай у Вашому домі буде цікаве підсвічування, тепло та затишок.