Як замінити електропроводку?
У XXI-шому столітті електрика є основним джерелом енергії, безпосередньо залученим у створення комфорту навколо людини. Без неї ми б не могли дивитися телевізор, читати книги, працювати за комп'ютером, готувати їжу, прибирати у будинку. Проте, іноді може виникнути вкрай прикра ситуація – електроживлення пропаде у частині будинку або у всій квартирі. Причиною тому послужить не централізоване відключення енергії, а поломка у проводці. І це означає, що кабелі (або хоча б їхні окремі відрізки) необхідно міняти. Тому, як це зробити з найменшими втратами, й буде присвячена сьогоднішня стаття.
Основною передумовою до того, щоб електропроводка вийшла з ладу, є її перевантаження. Якщо людина живе у старому будинку, де кабелі ніколи не замінювалися з моменту первинного монтажу, є велика ймовірність, що вони просто не розраховані на сучасні об’єми споживання електрики. Одночасно вмикаючи пилососи, праски, електрочайники та інші потужні прилади, ми перенавантажуємо мережу – дроти нагріваються, їхня захисна оболонка плавиться та відбувається коротке замикання.
Звісно, у кожному випадку причина може бути різною – десь провідник просто зносився з плином часу, десь споживачі неакуратно експлуатували розетку, через що вона розбовталася й дроти перетерлися, десь невдало збіглося пікове навантаження декількох потужних споживачів. Перше, що необхідно з'ясувати – це локалізація несправної ділянки. Якщо проводка знаходиться всередині стіни та загоряння не сталося, це добре лише з точки зору збереження ремонту, але, що іронічно, для вирішення завдання пошуку таке положення лише ускладнює справу. Часом споживачі швидше погодилися б швидко загасити маленький вогник, а після усунення всіх проблем з проводкою заклеїти невелику ділянку новим аркушем шпалер, аніж повністю розбивати стіни у пошуках проблемної ділянки.
При виникненні нештатної ситуації – перевантаження мережі або звичайного КЗ – першими спрацьовують захисні автомати. Вони одночасно оберігають від поломки не тільки побутові прилади, але й саму електропроводку. Проте, людина ніколи не може бути впевненою, що саме послужило причиною відключення, а тому спроба повторно увімкнути автоматику вважається правильною дією. Якщо зробити це вдається, значить, з електропроводкою все у порядку, а якщо ні – означає, що у якомусь місці контакти замкнуті накоротко. Саме тут найчастіше й починаються основні проблеми.
Пошук та заміна кабелів у стінах
Незалежно від того, скільки років Вашій електропроводці, завжди має сенс спробувати відшукати креслення прокладки кабелів. Якщо їх немає й ніколи не було, залишається лише сподіватися на те, що майстри дотримувалися ключових правил. До них відноситься монтаж проводів під прямими кутами один до одного та щільна укладання кабелів, що йдуть паралельно. З максимальною вірогідністю, вимикач з'єднується з люстрою геометрично правильним чином: спочатку дріт від нього піднімається вгору по стіні, потім переходить у площину стелі, потім доходить до її середньої лінії, а звідти – слід до центру симетрії приміщення. Проте, у хрущовках часом можна зустріти й діагональну розводку, яка з'єднує силові точки таким чином, якій не піддається жодній систематизації.
Якщо при спробі заново увімкнути запобіжник відразу ж після його спрацьовування захисна автоматика не дає цього зробити, необхідно почекати близько п'яти хвилин та зробити повторну спробу. Можливо, проводка справна, але занадто сильно нагрілася та не пускає струм. Якщо Ви переконані, що дроти охолонули, але автомати все ж відклацуються – значить, проблема однозначно у цілісності кабелів. Тобто, усі подальші роботи Ви будете проводити при знеструмленому ланцюзі – з одного боку, це підвищує безпеку, а з іншого – ускладнює завдання через неможливість увімкнути верхнє світло та підвищити видимість.
Для локалізації пошкодженої ділянки підійде спеціальний тестер, за допомогою якого можна «продзвонити» дроти на цілісність. Часто людина здогадується, у якій частині житла з більшою ймовірністю могла статися поломка, тож має сенс починати пошуки саме звідти. Розуміючи, як з'єднані між собою електроточки, перевірте на предмет збереження провідності кожну жилу на кожному відрізку. Найчастіше виходять з ладу розетки, у три рази рідше – вимикачі, а поломки безпосередньо у світильниках – взагалі статистична рідкість.
У тих випадках, коли у споживача немає ніяких підозр, перевірку слід починати від точки введення електрокабелю до квартири або від лічильника. Для домашнього майстра найзручніше продзвонювати ділянки «розетка-розетка» або «вимикач-світильник», однак це невірний підхід. Щоб швидше та точніше визначити пошкоджений провід, має сенс розкрити одну з розподільних коробок. Зазвичай вони знаходяться на тій стіні кімнати, яка є протилежною вікну, у верхніх кутах – у десятці сантиметрів від стелі. Навіть якщо кришки від такої коробки не видно – вона закрита шпалерами, замазана штукатуркою або зафарбована – знайти її досить просто. Приблизно розуміючи, у якій області шукати, можна легенько простукати стіну ручкою викрутки або держаком молотка. Наявність порожнечі на слух сприймається дуже легко. Звільніть доступ до кришки розподільчої коробки, розкрийте її та продзвоніть контакт до кожної електроточки у приміщенні по кожній жилі. Як тільки неробочий провід буде знайдений, починається наступний етап ремонту.
Тут можливі три варіанти – при будівництві будинку дроти закладалися або у трубку (кабель-канал), або топилися у штроби та замазувалися зверху, або пропускалися через порожнини у перекриттях – плитах, панелях, перегородках. З точки зору зручності для швидкої заміни проводки зручніше перший та третій, проте останній все ж досить небезпечний сам по собі, тому до нього зараз часто пропонують ставитися так само, як і до другого – ізолювати жили та не використовувати.
Розглянемо перший випадок. Ви знаєте, що дріт прокладений всередині спеціальної трубки, знайшли обидва його кінці (наприклад, у розподільчій коробці та у розетці) та звільнили їх від клем. Щоб зробити заміну дроту з мінімальним втручанням, просто скористайтеся тими ресурсами, які у вас є: до одного з кінців старого кабелю акуратно прив'яжіть новий, усунувши задирки та проволоки, що стирчать. Потім просто витягайте старий дріт за протилежний кінець м'яким рухом – він затягне за собою новий та легко виконає цю частину роботи за Вас. Все, що залишиться зробити – це зачистити кінці, приєднати їх до клем і, переконавшись у безпеці з'єднання, включити живлення на автоматі.
Якщо ж Ви розумієте, що дроти щільно замуровані у стінах, псувати ремонт не варто. Раціональніше відімкнути живлення даного відрізку, обрізати його та просто залишити у стіні. Нова проводка буде пущена у іншому місці. У тих випадках, коли порожниною закладки проводів служать просвіти у несучих панелях або у кладці міжкімнатних перегородок – вибір залишається за майстром. Можна на свій страх та ризик так само, як описано вище, протягнути нову проводку, а можна витягти старий кабель з ненадійного місця та прокласти контур інакше.
Розводка кабелів
Існує як мінімум три підходи до прокладання нових кабелів:
- грубий на етапі здійснення ремонту;
- щадний у обжитому приміщенні;
- грубий у обжитому приміщенні.
Звісно, перший реалізувати найпростіше: займаючись капітальним ремонтом, повністю позбудьтеся від старої проводки у стінах та каналах, а потім спроектуйте майбутню мережу. Почніть від електролічильника та сформуйте квартирний щиток: де та скільки буде розеток, де та скільки люстр, які світильники підключаються стаціонарно, а які можуть бути більш мобільні. Наприклад, у вітальні та інших житлових кімнатах має сенс передбачити крім основних розеток для побутових приладів ще одну-дві для підключення настінних світильників за допомогою шнура. У спальні майже завжди потрібне локальне підсвічування над спальним місцем кожного з подружжя – і, якщо на етапі ремонту Ви ще не визначилися з вибором освітлювального приладу, має сенс зробити як мінімум по розетці з кожного боку ліжка. У подальшому туди можна буде підключити бра або поставити на заряджання мобільний телефон. Згідно з розглянутим підходом до розведення дротів, Ви можете скільки завгодно експериментувати зі штробленням стін, допоки не буде нанесене фінішне оздоблення.
Протилежна ситуація спостерігається, коли люди вже досить давно живуть у квартирі та не прагнуть робити ремонт, оскільки їх усе влаштовує. Особливо прикро затівати косметичний ремонт, якщо мова йде лише про заміну одного кабелю. У цьому випадку можна вдатися до відкритого або напівзакритого монтажу. Відкритий означає, що стара проводка просто залишається у стіні, не будучи ні до чого підключеною, а нова акуратно прокладається уздовж площини перегородок та перекриттів, фіксуючись невеликими скобами. Напівзакритий монтаж передбачає той самий принцип, однак тут може використовуватися декоративний кабель та системи прокладки кабелю, а також спеціальні плінтуси та сплощені накладки. Часом такі вироби навіть можуть стати елементом візуального оздоблення та лише привнести родзинку до інтер'єру.
Нарешті, грубий підхід до заміни кабелю у приміщеннях, де вже живуть та працюють люди, передбачає розбиття стін, витягування з них старої проводки, прокладку нового кабелю у каналах всередині штроб та процес повного відновлення зовнішнього вигляду інтер'єрів. Так чинять доволі рідко і це майже завжди обумовлено вимогами пожежної безпеки: наприклад, у будівлі вже є кілька замурованих силових ліній, про точне розташування яких невідомо, або ж однозначно локалізувати ділянку замикання не вдається. Крім того, до подібного способу заміни проводки часом вдаються консервативні люди, які довго не наважувалися зробити хоча б косметичний ремонт, оскільки для цього не було достатньо вагомого приводу.
У сучасному ремонті набагато більш рекомендованою є проводка по стелі. По-перше, вона набагато безпечніше та легше у монтажі та обслуговуванні, а по-друге, відмінно поєднується з повсюдним застосуванням натяжних стель. Таку розводку можна буде з часом модернізувати з мінімальними втратами, не замислюючись, наприклад, про розбирання підлоги. Точно так само неважко буде й замінити частину кабелів на більш потужні, лише трохи повозившися з полотном натяжної стелі. Хоча штроблення стін і продовжує потребуватися для здійснення проводки, кабелі у канавках замазуються не безпосередньо – туди вкладається порожнистий канал-трубка, через який дроти можна легко не тільки пропустити, але й витягнути за виникнення необхідності. Нарешті, знімається необхідність вельми трудомісткого та пильного процесу – штробления стелі.
При будь-якому способі розводки вкрай рекомендовано у кожній кімнаті робити власну розподільчу коробку. Цим Ви не тільки підвищите безпеку системи у цілому, але також спростите монтаж та обслуговування системи. Наприклад, якщо усю електрику в будинку за один світловий день зібрати не вдасться, то кожне приміщення можна підключити до загального ввідного кабелю на лічильнику ізольовано та експлуатувати частину житла буде можна навіть тоді, коли у іншій його частині йде ремонт. Крім того, за необхідності будь-коли у подальшому оновити проводку пошук відповідних кінців помітно спроститься.
Завершується монтаж закріпленням розеток та вимикачів, а також розміщенням освітлювальних приладів. Єдина помилка, яку тут можна допустити – це розташувати вимикач невірною стороною. Для того, щоб при вимкненому світлі кнопка знаходилася у звичному положенні, заздалегідь переконайтеся у принципі замикання контакту, продзвонивши пару клем, які утримують дроти.
