Як викрутити цоколь розбитої лампочки

Найчастіше викрутити лампочку з патрона не становить труднощів та ніякі додаткові інструкції для цього людям не потрібні. Проте, часом лампи розжарювання, які невдало вийшли з ладу, настільки міцно сидять на своєму місці, що викрутити їх не видається можливим. У таких випадках доводиться докладати більше зусиль, результатом чого майже завжди стає лопання просто у руках скляної колби, що посилює проблему.

Від застрявання у патроні найчастіше страждають саме застарілі вольфрамові моделі – при їхній експлуатації у зоні контакту відбувається перегрів та метал цоколя просто точково спаюється з металом різьби на патроні. Світлодіодні лампи не провокують подібних ситуацій майже ніколи, оскільки працюють на набагато менших потужностях та влаштовані по-іншому. Крім того, у більшості своїй вони позбавлені скляної колби (окрім філаментних моделей) та не загрожують споживачеві порізами у разі, якщо він докладе більше, ніж потрібно, зусиль для виймання виробу з патрона.

Обдуманий підхід

Згідно зі статистикою, у своєму гнізді застряє кожна п'ятнадцята лампочка розжарювання. При цьому винуватцем є часто не вона, а сучасний китайський патрон, оскільки він просто не розрахований на таку потужність виробу, при якій його експлуатують. Зрощування металів відбувається не по усій площі контакту, а лише у двох-трьох точках, що відрізняються один від одної за розміром. Фактично – це місця електричних пробоїв, а спаяні матеріали виступають у ролі зварювальних електродів.

Найчастіше спроба викрутити лампочку навіть зі значним зусиллям ані до чого не призводить. Якщо при цьому й витримує колба, місце прикладання сили для викручування абсолютно не відповідає потрібному для розриву точкового зварювання. Вирішити проблему можна лише на самих початкових стадіях процесу спайки цоколя з патроном, але у цей час «симптоми» поломки майже непомітні: на перший погляд світильник працює як зазвичай, а тому нікому й у голову не приходить перевірити лампочку.

Як би не складалася ситуація, найчастіше безпосередньо перед викручуванням цоколя картина виглядає однаково – колби немає, а з глибини патрона визирають елементи розбитої лампочки. Часом це результат невдалих спроб вирішити проблему «в лоб», а у інших випадках – просто наслідки вибуху лампи. Останнє особливо неприємно та може помітно налякати домочадців, особливо, якщо у будинку є маленькі діти або люди похилого віку. Проте, шляхів вирішення може бути відразу декілька, а сама по собі ситуація не відноситься до електрично небезпечних, якщо вірити електрикам та співробітникам пожежних служб.

Найнеприємніше, якщо лампочка раптово перегорає та лопається у звичайному одноламповому світильнику, а не у люстрі, оскільки джерел світла для людей не залишається і це викликає набагато більше занепокоєння. Якщо з подібною ситуацією стикаються жінки, вони часто починають панікувати та взагалі не знають, що й у якому порядку слід зробити. Саме для цих цілей ми хочемо навести такий алгоритм.

• По-перше, відразу після виходу з ладу лампи або вибуху її колби необхідно піти та повністю вимкнути світильник, у якому вона стоїть. Незалежно від того, скільки ще робочих освітлювальних приладів або ламп прив'язані до даного вимикача, проблемну ділянку ланцюга потрібно знеструмити.
• По-друге, необхідно перевірити, чи не вивела дана аварія з ладу інші електроприлади у будинку. Для цього не обов'язково підходити та перевіряти на працездатність усі пристрої, підключені до мережі. Часто достатньо піти та подивитися на стан автоматичних вимикачів у домашньому електрощитку. Якщо жоден з них не спрацював, значить, проблема була максимально локальною та обмежилася тільки зазначеною лампочкою.
• По-третє, слід подбати про альтернативне джерело освітлення. Якщо немає можливості увімкнути інший стаціонарний прилад у даному приміщенні, можна принести з собою переносну лампу або просто потужний ліхтарик. При їхньому світлі здійснювати роботи буде легше.
• По-четверте, маючи достатньо світла, зверніть увагу на підлогу під проблемною лампою: чи немає на ньому осколків. Практично завжди у таких ситуаціях лампочка гасне з добре чутним клацанням, і іноді воно руйнує колбу, а іноді – ні. При цьому періодично зустрічаються випадки, коли руйнується не уся колба, а лише її частина – на перший погляд людині може здаватися, що лампочка ціла, однак її дрібні осколки будуть тріщати під ногами. Подбайте про те, щоб їх негайно прибрати.
• По-п'яте, приступаючи до роботи, підберіть досить високий стілець, щоб тягнутися до лампочки було зручно. За необхідності використовуйте стіл, драбину або іншу міцну основу достатньої висоти. Тепер можна починати заходи щодо вилучення лампочки, яка застрягла.

Хоча до цього моменту вимикач світильника вже знаходиться у вимкненому положенні, електрики усе ж радять знову піти у коридор та відключити у розподільному щиті той автомат, до якого прив'язана проблемна лампочка. Навіщо? Усе дуже просто: якщо електрика у квартирі була комутована вірно, ця дія не потрібна, однак якщо вона зроблена з помилкою, то при відключенні вимикача фазний провід не був розімкнений, а тому у патроні знаходиться не нуль, а фаза. Нема чого піддавати себе додатковій небезпеці, якщо це нічим не виправдано: світильник потрібно знеструмити повністю.

Пам'ятайте, що кидатися витягувати застряглий цоколь відразу ж після перегорання лампочки не варто. У процесі роботи контактуючі елементи дуже сильно розігріваються і їм потрібно дати можливість як слід охолонути. За цей час Ви якраз підготуєте опору для роботи, знайдете інструменти та нову лампочку, зміните одяг, якщо це необхідно та приберете оскільки у разі їхньої наявності. Окрім того, не розраховуйте, що викрутити цоколь вдасться за декілька секунд – подбайте про те, щоб для проведення ремонтних робіт у Вас були створені усі умови: опора, інструменти, повноцінне джерело світла, хоча б локального.

Відомі способи

Як кажуть, «голота на вигадки хитра» – наш народ давно придумав кілька способів витягти застряглі елементи з патрона, маючи при собі найрізноманітніший набір інструментів або підручних засобів. Досвідчені майстри радять почати з того, щоб позбутися від залишків скла, які ще тримаються за цоколь. У тому випадку, якщо лампа не постраждала, вони рекомендують не сподіватися на те, що її вдасться викрутити при трохи більшому зусиллі й відразу ж перестрахуватися, обмотавши колбу ганчіркою. Швидше за усе, тонке скло все одно лопне при спробі викрутити виріб, однак Ви хоча б не отримаєте серйозних порізів. При цьому професійні електрики, які виконують подібні роботи, майже завжди спеціально розбивають колбу, щоб вона не заважала їм працювати. Для цього вони використовують целофановий пакет, крізь який добре видно лампу і можна завдати по ній акуратний удар викруткою.

Спосіб №1

Найпоширеніший та професійний підхід, звичайно, полягає у використанні інструментів. Фактично Вам знадобиться всього одне знаряддя: це можуть бути плоскогубці або пасатижі, однак найкраще використовувати тонкогубці або «качконоси». Якщо нічого цього немає у господарстві, цілком може підійти пінцет – чим більше, тим зручніше.

Почніть з того, що позбудьтеся від усіх погано закріплених фрагментів лампочки – залишків колби, центрального стрижня, вольфрамової нитки, що стирчить, та ін. Ніщо не повинно заважати виконувати роботу, дряпати Вас або контактувати з пальцями, навіть якщо вони у рукавичках. Акуратно візьміться губками інструменту за виступаючий край цоколя. Має сенс зробити це під кутом близько 45° до центральної осі лампочки з ухилом вліво: з одного боку, це збільшить площу заціплення, з іншого, дозволить охопити відразу кілька борозен на цоколі, а з третього – значно полегшить саме викручування, яке буде направлено проти годинникової стрілки. Тепер важливо лише не поспішати, щоб не деформувати різьбу та не ускладнити роботу самому собі. Плавно потягніть цоколь інструментом вліво по колу, поступово посилюючи натяг. Деталь трохи хрусне,а потім почне викручуватися, як зазвичай.

Спосіб №2

Даний спосіб придатний не для усіх типів освітлювальних приладів, і працює лише з деякими видами люстр та стельових світильників. Він максимально простий – потрібно зняти лампочку (або її залишки) разом з патроном. При цьому потрібно відкручувати саме циліндричну частину від торцевої, у якій знаходяться контакти. Якщо виробник використовував стандартний карболітовий знімний патрон, проблем бути не повинно, але з керамічними такий варіант не пройде. Коли циліндрична різьбова частина та патрон, що застряг у ній, залишаться у Вас у руках, можна спокійно спуститися зі сходів, сісти за стіл та акуратно, як описано у першому способі витягти застряглі деталі. Оскільки доступ до карболітової гільзи буде з двох боків, цоколь можна трохи розхитати перед викручуванням, а потім підтискати його зі зворотного боку при обертанні. Якщо усе зробити правильно, патрон залишиться придатним для подальшої експлуатації і його можна буде сміливо повернути на своє місце.

Спосіб №3

Розглянувши два більш цивілізованих способи, не можна обійти увагою й ті, до яких вдаються люди за відсутності інструменту. Наприклад, якщо лампочка лопнула, коли під рукою немає нічого, чим можна було б зачепитися за край цоколя, проблему допоможе вирішити... пластикова пляшка. Найкраще використовувати тару не дуже великого об’єму – це не є вирішальним фактором, а просто полегшує взаємодію. Візьміть пляшку та за допомогою сірників або запальнички добре нагрійте її шийку. Після цього швидко закрутіть пляшку у цоколь. Їхні різьби не ідентичні, але дуже схожі, а розмір збігається майже ідеально. Чим щільніше Ви закрутите попередньо розігріту шийку, тим краще. Дайте пластику охолонути та затвердіти (близько 30 секунд), а потім почніть викручувати усю конструкцію, як зазвичай. Не бійтеся докладати багато сил – зовні скляних частин більше немає, нічого не лопне. Усе осколки, які можуть відколотися у процесі витягання, автоматично зберуться всередину пляшки. Важливо, що цей спосіб підходить для будь-якого типу патронів і, крім того, забезпечує мінімальний ризик ураження електричним струмом, навіть у тому випадку, якщо світильник не був знеструмлений.

Спосіб №4

Даний спосіб надзвичайно схожий на попередній, але має набагато більшу компактність та вимагає певних попередніх умов. Якщо пластикову пляшку можна використовувати навіть у тому випадку, коли центральний скляний стрижень з контактами зберігся, то зараз необхідно повністю вичистити цоколь, виламавши усі його елементи. На поверхні стінок усе одно залишаться фрагменти скла та клейовий склад, але у даному випадку це цілком прийнятно. Візьміть звичайну винну пробку, виготовлену з деревної кори, зніміть ножем фаску на одному кінці та міцно, з сильним натиском закрутіть у цоколь. Коли Ви ослабите тиск на пробку, пористий матеріал розшириться до звичайного стану і буде ще сильніше розпирати метал зсередини, чіпляючись за усі нерівності. Почніть повертати конструкцію у обидва боки, поки не намітиться рух,а потім викрутіть пробку, як зазвичай.

Описані способи можна вважати одними з найбільш раціональних, оскільки кожен з них має власні переваги та недоліки. Звичайно, у народі існують і інші – наприклад, викручування залишків лампочки за допомогою сирої картоплини, втиснутої до отвору цоколя поверх центрального стрижня або одягненого на скло, витягання за допомогою заливання порожнини герметиком, який викручується після застигання і т.д. Який би з методів Ви не обрали, у першу чергу подбайте про те, щоб усі роботи проводилися за відсутності електрики у патроні та при гарному освітленні. Якщо слідувати викладеним нами порадам, витягання лампочки, якао застрягла, здасться вельми простим та недовгим заняттям, з яким може впоратися не тільки майстер, але й звичайна домогосподарка.