Як підібрати висоту кріплення світильників?
Здавалося б, завжди залишаються питання, які споживачі здатні вирішити самі, не вдаючись до порад з боку та не керуючись санітарними нормативами. Проте, висота підвісу світильників – це один з нормованих факторів комфорту, а тому даний аспект заслуговує на окрему увагу. У реальному житті важливими при підборі місця розміщення світлоприладів будуть і колір шпалер, і висота меблів, і об’єм приміщення, і співвідношення його габаритних розмірів, і зріст мешканців, і матеріал, з якого виготовлена стеля, та багато іншого. Саме про нюанси, які пов'язані із закріпленням світильників, ми сьогодні й розповімо нашим читачам.
У першу чергу, необхідно звернути увагу на те, що питання висоти підвісу або кріплення зазвичай взагалі недостатньо деталізується. Наприклад, якщо фахівцу зі світлотехніки просто вказати, що люстра повинна висіти на висоті 2,4 метра, він напевно перепитає, про що йде мова: про кріплення підвісу або про найнижчу точку приладу. Окрім того, йому обов'язково буде необхідно дізнатися, які меблі стоїть у приміщенні, їхні розміри та кольорове оформлення. Таким чином, навіть те питання, яке здається досить простим, знаходить набуває більш складного вигляду, обростаючи новими деталями та подробицями.
Критерії та опорні величини
Для більшості споживачів, які не претендують на звання експертів, а лише хочуть зробити своє житло затишним та комфортним, буде корисним вивчити загальні принципи розміщення світлоприладів. Зазвичай необхідно починати з оцінки співвідношення між розмірами кімнати та світильника. Наприклад, традиційною для центральної люстри вважається пропорція 1:12, тобто діаметр освітлювального приладу повинен бути не більше дванадцятої частини від суми довжини та ширини приміщення. Для великих залів з високими стелями, де є можливість підняти джерело світла достатньо високо, допускається співвідношення 1:10, але не більше. У іншому випадку люстра буде не просто візуально домінувати, але й віднімати корисний простір у житлі.
Звісно, не тільки верхнє, але й локальне світло спирається на певні пропорції. Через те, що настільні лампи зазвичай обираються споживачами виходячи з власних уподобань, прийнято регламентувати лише найбільш загальні параметри. Наприклад, незалежно від розміру приладу та діаметра плафона, джерело світла, яке стоїть занадто низько, виявиться незручним – воно відніме дорогоцінне місце на столі, а на додачу буде освітлювати папери настільки яскраво, що відсвіт точно викличе в людини дискомфорт. Якщо ж над письмовим столом розташована настільна лампа на струбцині або підвісна модель, відстань між нижньою точкою приладу та робочою поверхнею повинна знаходитися у діапазоні 30-110 см. При цьому, чим більшою є ця величина, тим, зазвичай, комфортніше працювати (якщо, звичайно, мова не йде про специфічну діяльності – ювелірну, паяльну тощо).
На етапі планування освітлення вкрай рекомендовано намалювати схему розстановки світильників з нанесенням розмірів меблів біля них. Як для письмових, так і для обідніх столів повинна зберігатися розумна відстань (близько 75 см від площини), щоб людина, встаючи, не зачіпала головою плафон підвісного світильника. Не менш важливо це й для зіставлення розмірів корпусних меблів: переконайтеся, що висока шафа не буде контактувати з освітлювальним приладом, а його дверці не загрожують цілісності плафона. Приблизно у 10% випадків останній аспект змушує споживачів терміново шукати заміну джерела світла або елементу меблів. Якщо обидва вироби вже куплені, більш практично буде замінити світильник на сплощену модель, а наявну люстру просто повісити у тому приміщенні, де конкретний розмір вже не такий критичний.
Для кожного функціонального приміщення є власні рекомендовані фахівцями параметри. Розглянемо їх далі коротко.
Вітальня практично завжди являє собою найбільш просторе приміщення у житлі, яке до того ж має правильну форму – прямокутника або квадрата. Для її освітлення є два принципово різних підходи – традиційний та сучасний. Відповідно до першого з них центральна люстра розташовується у центрі кімнати або на 20-30 см далі від нього у бік, віддалений від вікна. При цьому нижня кромка приладу і, відповідно, умовна точка розсіювання променів, знаходиться на висоті 2,3-2,4 м. У даному випадку формується досить однорідна світлова картина із загальним заливаючим освітленням. Недолік світла у кутах зазвичай компенсується настільними лампами або торшерами, а у низці випадків взагалі залишається поза увагою.
При цьому сучасний підхід передбачає розташування однієї або двох люстр уздовж центральної лінії стелі вітальні з нижньою кромкою на висоті 2,1 метра від підлогового покриття. Якщо джерело світла припадає на місце безпосередньо над журнальним столиком, підвіс можна збільшити, опустивши світильник на висоту 1,4-1,6 м. Дане рішення не у кожному інтер'єрі буде виглядати вдало, зате навантаження для очей при читанні прямо під ним зменшиться. У той самий час, вказана міра пов'язана зі зменшенням освітленості периферійної зони. Це означає, що споживачам доведеться повісити у необхідних місцях (зазвичай на протилежних стінках) ще по декілька невеликих приладів – настінних світильників або бра.
Крім того, слід зазначити, що вітальня належить до того типу приміщень, для яких поняття надмірності освітлювальних приладів є практично неактуальним. Через необхідність мати потенційну можливість реалізувати відразу декілька концептуально різних освітлювальних сценаріїв, тут цілком можуть одночасно перебувати різні типи джерел світла – люстри, настінні світильники, настільні лампи, торшери та точкові світильники. Якщо не намагатися вмикати їх усі одночасно, а розумно комбінувати відповідно до ситуації, вітальня не виявиться пересвітленою.
Кухня є специфічним приміщенням іншого роду. Тут вкрай рекомендованим вважається різноспрямоване місцеве освітлення та яскраве верхнє світло від центрального джерела. Ідеальна люстра для кухні являє собою досить сплощену по висоті модель з хорошим розсіюючим плафоном, бажано закритого типу, щоб на лампочці не осідали пил, жир та кіптява від страв, які випікаються. Джерело загального світла розміщується на стелі у центрі приміщення з розрахунку «не менше 1 метра від площини варильної поверхні та стільниць» та «не менше 25 см від зросту найвищої людини у сім'ї». Зазвичай поєднання цих факторів призводить до того, що нижня точка люстри виявляється на висоті приблизно 2,05-2,1 м від підлоги.
У тому випадку, якщо вам пощастило, і кухня є настільки просторою, що переходить у їдальню, над обідньою зоною прийнято встановлювати власний освітлювальний прилад на довгому підвісі. Його позиціонують по центру столу незалежно від геометрії приміщення або симетрії щодо інших об'єктів з нижньою точкою на висоті близько 1,4-1,7 м. При цьому у обов'язковому порядку використовується матовий плафон та матова, нехай і досить яскрава, лампочка.
Локальне підсвічування функціонально важливих зон на кухні організовується ситуативно. Здебільшого для нього використовують світлодіодну стрічку або довгасті лінійні світильники. Перший варіант кращий через економічність, мінімальний займаний простір та можливість формування протяжного світлового контуру. Висота розміщення джерела локального світла майже завжди визначається висотою підвісу настінних шафок. Освітлювальні прилади кріпляться на самі меблі або у місці стику їхніх нижніх частин зі стіною. Щоб уникнути ефекту засліплення вкрай рекомендовано використовувати матові розсіювачі.
Спальня найчастіше обладнується дворівневим освітленням. Загальне формує центральна люстра, яка розташована на висоті 2,1-2,3 метра над рівнем підлоги, а місцеве – один або два світильники бра безпосередньо біля ліжка. Часом зустрічаються ситуації, коли люстра розташовується не у центрі кімнати, а просто над ліжком. Таке трапляється у невеликих за габаритами спальнях або через оригінальний дизайн приміщення. У обставинах, які склалися, люстру трохи опускають й споживачам необхідно знайти баланс між розумною висотою та зручністю. Тут найчастіше заміряють вже відстань між площиною ліжка та світлоприладом – вона повинно бути, як мінімум, близько півтора метрів.
У свою чергу, локальне освітлення реалізується за допомогою невеликих бра, які прийнято розміщувати не вище, ніж 1,7 м від рівня підлоги. За такої відстані промені, які виходять від приладів, дозволяють комфортно читати та при цьому не діють дратівливо. Яскравість використовуваних тут лампочок повинна бути помірною.
У будь-яких житлових приміщеннях з невисокими стелями завжди потрібно пам'ятати, що використання фальш-перекриттів вимагає дотримання певних відстаней. Натяжні полотна не витримують тривалого прямого контакту з лампами, які нагріваються, або металевими плафонами світильників та можуть деформуватися під впливом температури. Відстань між декоративною стелею та потенційно небезпечним світильником має становити не менше 5 см. Більш точні величини можна знайти у технічній документації до приладів.
Ванна кімната у переважній більшості випадків обладнується тільки одним джерелом світла. Найчастіше це компактний настінний світильник, іноді двостороннього типу (з двома лампочками) для збільшення ефективного засвічення. Загальна рекомендація для вологих приміщень – максимальна висота джерела світла над рівнем підлоги, але така, що виключає кріплення на стелю. Останнє обмеження пов'язане з тим, що на стелі у ванній кімнаті після кожного прийняття душу неминуче буде збиратися конденсат та краще зайвий раз не наражати на додаткову небезпеку електроточки, якщо цього можна легко уникнути.
Передпокій або коридор буде освітлюватися по-різному у залежності від співвідношення сторін. Наприклад, у квадратному або гармонійному прямокутному приміщенні може бути цілком достатньо стельового світильника або моделі на підвісі, нижня точка якої розташована на висоті 2,3-2,6 м. Хочемо особливо звернути увагу, що саме у передпокої освітлювальні прилади будуть розміщуватися вище за усе у будинку. Це пов'язано з тим, що люди схильні зачіпляти прилади, які висять низько, коли знімають верхній одяг, приходячи з вулиці. Навіть 2,2 метра може виявитися недостатнім для людини, яка різко знімає шапку або зриває з шиї шарф, здіймаючи руки вгору. Чим більш компактними та мінімалістичними за своїм виконанням будуть світильники у передпокої, тим краще.
Окремо слід відзначити, що у довгих коридорах освітлення завжди виявляється недостатньо й мінімальна кількість необхідних світлоприладів – дві штуки. Ви можете використовувати вироби будь-якого конструктивного типу, у тому числі, й настінні моделі, але розміщувати їх потрібно на висоті не менше 2,3 метра, причому таким чином, щоб біля них не перебували жодні полиці або шафи, які екранують частину світлового потоку. Окрім того, у подібних приміщеннях слід намагатися максимально ефективно задіяти дзеркала, які не тільки допоможуть візуально розширити вузький коридор, але й збільшити кількість світла у ньому.
Комори та чулани практично неможливо підігнати під певні стандарти. Планування таких приміщень суто індивідуальне у кожному випадку, через що у одних ситуаціях неможливо закріпити світильник на стелі, а у інших – розмістити його на стіні. Загальні рекомендації будуть такими: джерело світла необхідно розташовувати якомога ближче до геометричного центру комори на такій висоті, щоб людина не могла випадково зачепити його головою, руками або тулубом. Як варіант для підсвічування полиць має сенс розглянути можливість прокладки відрізків світлодіодних стрічок з деяким інтервалом по висоті. Це позбавить від необхідності побоюватися за цілісність лампочки та збільшить загальну ефективність освітлення.
