Безкоштовно по Україні
0
Кошик порожній
Ваш кошик

Як підібрати підсвічування для картин?

У красивому та дорогому ремонті завжди знаходиться місце для різних прикрас інтер'єру. Помітну роль у декоруванні приміщень грають витвори мистецтва – не тільки вази та витончені статуетки, але й картини. Разом з тим, краса останніх часто меркне з настанням вечора або просто через те, що полотно не отримує належного освітлення. Як це виправити, ми сьогодні й обговоримо.

Нескладно зрозуміти, що сама присутність картини – це певний акцент у дизайні приміщення, а тому його візуальна тональність повинна бути такою, що легко сприймається. Люди часто недооцінюють важливість світильників-підсвічувань, вважаючи їх лише розкішшю та даниною моді. Насправді ж, вони дозволяють найбільш вигідно подати усе те, що варте уваги спостерігача, але часто залишається незаслужено проігнорованим. До того ж, вміле підсвічування творів мистецтва, нехай навіть авторства маловідомих майстрів, завжди робить інтер'єр цікавішим, глибшим та в усіх сенсах багатшим.

 

 Підсвічування картин у інтер'єрі

 

Фактори впливу

При освітленні картини є важливими наступні п'ять факторів:

  • розміщення полотна щодо віконних прорізів та джерел штучного світла;
  • колірна гамма художнього твору та наявність дрібних деталей на зображенні;
  • тип світильника, який буде адресно освітлювати картину;
  • рівень передачі кольору лампочки, встановленої у освітлювальному приладі;
  • кут падіння променів на полотно, комфортний для сприйняття картини.

Звичайно, це далеко не усі нюанси, які необхідно враховувати при обладнанні підсвічування для творів мистецтва, проте інші не мають безпосереднього відношення до зовнішнього вигляду, а пов'язані, швидше, з технічними моментами. Наприклад, до цієї категорії обов'язково слід віднести прокладку комунікацій. Вкрай бажано ще задовго до початку оздоблювальних робіт визначитися з тим, які стіни будуть відведені під полотна, та на якій висоті буде висіти кожне з них. Володіючи цією інформацією, можна заздалегідь прокласти усі кабелі та дроти у стінах таким чином, щоб згодом майстрам залишалося тільки закріпити підсвічування на своїх місцях. Навряд чи кому-небудь припаде до душі спостерігати електричні дроти, які тягнуться по стінах просто поміж витончених полотен.

У залежності від розмірів, колірної гами та сюжету картини здатні вирішувати безліч ситуативних естетичних завдань. У одних ситуаціях вони відмінно допомагають зонуванню простору, у інших – визначають функціональне призначення предметів, які стоять неподалік, у третіх – допомагають прикрасити порожню область кімнати. Окрім того, не слід забувати, що хороші дизайнери продумують сполучуваність полотен з кольорами у інтер'єрі – з подушками, відтінком корпусних меблів, оздобленням стіни та ін. Тобто, роль картини та її габарити також повинні бути відомі заздалегідь, щоб зрозуміти, які освітлювальні прилади найкраще допоможуть доповнити обстановку. Наприклад, для великого полотна або величезного витвору на усю стіну немає сенсу намагатися організувати спрямовану точкову підсвітку – вона буде не тільки неефективною, але навіть по-своєму комічною.Набагато доречніше у подібній ситуації велика люстра з достатньою кількістю патронів та яскравими лампами, які дають м'яке рівномірне засвічення приміщення.

У свою чергу, невеликі картини, фотографії або цілі групи маленьких полотен якраз має сенс намагатися освітити цілеспрямовано. Для цього відмінно підійдуть трекові світильники, які здатні займати не дуже багато місця на стелі та не виглядати громіздко, але при цьому забезпечувати достатню кількість направлених джерел у межах однієї конструкції. У окремих випадках для освітлення груп витворів допускається й загальне світло від люстри, але подібне найчастіше стосується натюрмортів, де до 80% полотна займає усього один-два великих об'єкта на передньому плані.

Звісно, ми не забули й про спеціальні підсвітки на кронштейні, які з самого початку виготовляються саме для того, щоб освітлювати твори образотворчого мистецтва. Вони підходять для абсолютної більшості картин розміром від 30х50 до 50х90 см – а полотна з подібним форм-фактором якраз і зустрічаються найчастіше. Разом з тим, необхідно пам'ятати, що для кожного подібного приладу потрібна своя лінія живлення, заздалегідь прокладена у стіні.

 

 Трекові світильники у підсвічуванні картин

 

Далі поговоримо про передачу кольору. Навряд чи когось здивує, що для максимального ефекту слід використовувати світлодіодні лампочки тільки з найбільшим з доступних індексом CRI. Наприклад, 80 одиниць вважаються мінімально допустимою межею, проте рекомендований показник – 90 одиниць та вище. Погодьтеся, нерозумно освітлювати яскраве цікаве полотно, що втілює оригінальні ідеї автора, бляклими променями, які тільки шкодять сприйняттю зображення. Більш того, невірна передача вихідних барв здатна взагалі спотворити думку майстра, що є абсолютно неприпустимим.

У тому самому контексті слід згадати й про рекомендовану температуру кольору. Найчастіше художники намагаються працювати при світлі дня або взагалі поза приміщенням, що обумовлює тільки одну «правильну» освітлювальну гаму – близьку до природного денного освітлення. Лампочки з нейтральним кольором світіння можуть мати досить великий діапазон колірної температури (близько двох з гаком тисяч градусів), а тому підбирати конкретний відтінок краще вже за місцем, експериментально. Крім того, у залежності від об'єму приміщення припустимий інтервал може трохи зміщуватися. Так, для великого полотна у великому залі зазвичай підійде температура 4000-4500 К, для середнього у просторій кімнаті – 3500-4000 К, а для середнього або маленького полотна у малогабаритній квартирі – 3000-3500 К. Усі ці зміни пов'язані з тим,як сприймається об’єм кімнат та якою є можлива віддзеркалена освітленість від навколишніх об'єктів.

Безумовно, слід здійснювати й критичний аналіз ситуації. Сліпо слідувати вказівкам з інтернету, які даються людьми, що жодного разу у житті не бачили Вашу картину – безглуздо. Жоден, навіть найбільш висококласний фахівець, світлодизайнер або дизайнер інтер'єру не може дати універсальну дистанційну відповідь, яким саме відтінком найкраще освітити полотно у Вашому будинку. Розумніше підшукувати оптимальне поєднання, приймаючи за основу якісь найбільш поширені величини та балансувати їх відповідно до ситуації. Правильно підібрані інтер'єрні підсвічування зобов'язані формувати правильне сприйняття від картини у спостерігача, коректно передавати колірну гамму та при цьому не перенапружувати органи зору. Тільки так можна насолодитися зображенням та самою ідеєю, вкладеною майстром до свого полотна.

Окремо слід чітко позначити, що у нинішні часи застосовувати для даних цілей лампочки розжарювання – це не просто моветон, а потенційна шкода для самих картин. Теплове випромінювання від таких моделей призводить до розтріскування фарби та вицвітання полотна. Так звані енергозберігаючі моделі КЛЛ – це непогана, але все одно далека від ідеалу альтернатива, вони також істотно гріються: правда, не стільки колбою, скільки самим патроном. У свою чергу, галогенові лампи, у яких справи з тепловідводом йдуть краще, грішать некомфортною для очей передачею кольору, певною синюшністю світіння – повністю вона усунена тільки у найдорожчих моделях. Однак навіщо переплачувати, якщо вже давно винайдені напівпровідникові вироби? Сьогодні існують світлодіодні лампочки з теплим, холодним та нейтральним кольором світіння, які практично не гріються при роботі, мають високу передачу кольору та є вкрай енергоефективними.

При виборі джерела світла для картини однозначно не варто скупитися. Такі вироби купуються на довгі роки, вони не зазнають будь-якого нестандартного зносу та здатні служити десятиліттями, якщо з самого початку мали гідну якість. До того ж, у даному контексті необхідні моделі хоч й від відомих брендів, але з максимально простим дизайном – а тому ціни на них не будуть захмарними.

 

 Локальне підсвічування картини

 

Різноманітність способів підсвічування

Хоча дуже довго саме по собі підсвічування вважалося досить класичним елементом, останнім часом дедалі більше дизайнерів вдаються до сміливих експериментів з ним. Наприклад, у раму картини вбудовується тонка світлодіодна стрічка, яка дає освітлення зсередини, або ж усе полотно цілком освітлюється не зверху, а знизу, формуючи нестандартне бачення зображення. Говорити про технічні або візуальні переваги у такому контексті вкрай складно, оскільки межі між допустимим та забороненим розмиваються.

Серед гідних варіацій на добре знайому тему можна назвати у першу чергу використання трекових світильників при освітленні одного полотна з різних сторін, групи невеликих картин або заливаюче освітлення для панно на усю стіну. Мабуть, саме ці прилади надають освітлювальній системі максимальної гнучкості та дозволяють домогтися різного сприйняття твору при мінімумі зусиль. Вони однаково добре підходять і для вузьких, і для широких кімнат, і для маленьких, і для великих приміщень, що однозначно слід віднести до переваг подібних моделей.

Для абстрактних картин або просто декоративних зображень, де правильна передача кольору не настільки важлива, а основне враження формує не зміст, а антураж, взагалі можна придумати безліч варіантів підсвічування. Наприклад, досить цікаво виглядає використання невеликих світлодіодних лінійок, які закріплюються із зовнішнього боку рамки та освітлюють не саму картинку, а простір навколо неї. Це формує атмосферу таємничості, робить освітлення несхожим ні на що знайоме та при цьому однаково вдало виглядає і вдень, і вночі.

У футуристичних та лофтових інтер'єрах застосовуються ще одне рішення з непрямим підсвічуванням. У якості джерела освітлення виступають світильники бра з мінімалістичним зовнішнім виглядом, які розміщуються по обидва боки від рами. Таким чином, картина виявляється формально освітленою, але при цьому на неї будуть потрапляти тільки бічні промені. Вкрай стильно подібні рішення виглядають у поєднанні з творами у чорно-білому графічному виконанні або просто з олівцевими портретами.

Трапляються ситуації, коли на довгій стіні уздовж прохідної зони, де не можна поставити меблі, розвішується ціла група картин, що перемежовуються світильниками. Зіткнувшись з подібним завданням, важливо правильно розрахувати висоту розміщення світильників. З одного боку, їх не можна вішати низько, щоб не було небезпеки зачепити прилад при ходьбі будинком, а з іншого – рівень лампочки має припадати на середину картини або бути трохи вище за неї. Деякі люди необачно піднімають джерело світла вище рами й отримують відверто дурну ситуацію. Врятувати її можна тільки тим, що над верхнім ярусом полотен розміщується ще одне, а під нижнім придумується декоративна поличка-багет, яку оснащують яскравою світлодіодною стрічкою для прихованого підсвічування, що світить знизу догори.

Ще один аспект – правильність поєднання геометрії кімнати, картин у ній та способу освітлення. Полотна повинні розташовуватися симетрично щодо середньої лінії приміщення та висіти так, щоб центр сюжету припадав трохи вище очей. Опускати твори трохи нижче можна тільки у тому випадку, якщо мова йде про панно, яке складається з декількох взаємопов'язаних картин. У торцях довгих та вузьких кімнат варто вішати твори, які візуально розширюють їх, а у приміщенні з низькими стелями – вертикально орієнтовані полотна. Притому у обох випадках освітлювати витвори слід не знизу або з боків, а саме зверху, щоб при першому погляді ми сприймали об’єм більш збалансованим. Пам'ятайте, що картини, які висять занадто низько, завжди виглядають погано – вдалих ситуацій для подібного просто не буває.Зважте усі «за» та «проти» для кожного можливого варіанту – і сміливо приступайте до декорування житла.