Світло у парній, лазнях та саунах

Нарівні з виробничими приміщеннями, якісного освітлення потребують і ті зони, які призначені для відпочинку. До них можна віднести чимало специфічних площ, проте сьогодні ми зупинимося на підсвічуванні у лазні та сауні. Освітлення тут грає роль не тільки традиційного помічника для зручності орієнтації у просторі, але також і своєрідного декору. Важливо на цій невеликій території створити затишок та розслаблюючу атмосферу, яка сприяла б повноцінному відпочинку.

Загальні вимоги, що пред'являються до світильників у такій зоні цілком очевидні: виріб повинен мати високий ступінь захисту від впливу вологи та температури, а також бути досить яскравим, щоб його світло виднілося крізь клуби пара. Разом з тим, світіння не повинно бути ріжучим для очей, а помірним та м'яким, що дозволяє довго релаксувати у парній замість того, щоб бажати скоріше її полишити. Крім того, й саме розташування освітлювальних приладів тут підбирається з урахуванням усіх особливостей приміщення.

Побудова освітлювальної системи у парній

В першу чергу, необхідно зрозуміти, що усі світлодіодні світильники, які будуть встановлюватися у внутрішніх приміщеннях, повинні відповідати високому класу захищеності. В умовах постійно високої температури та вологості неприпустимо монтувати прилади, призначені для домашнього користування. Навпаки, рекомендується підбирати найбільш термічно стійкі моделі, оснащені необхідною ізоляцією та суцільнолитим розсіювачем, що закриває корпус. Часом можна помітити, що у деяких закладах встановлюють прилади починаючи з IP44 – такий захід можливий, але не рекомендується для тих зон, де на джерело світла може постійно потрапляти велика кількість води.Набагато розумніше передбачити максимальний запас захисту та скрізь застосовувати світлодіодні світильники зі ступенем захисту IP65 – вони напевне зможуть прослужити набагато довше без різного роду проблем.

Те ж саме стосується й розеток з вимикачами. По-перше, їхню кількість необхідно за можливістю мінімізувати, а по-друге, використовувати тільки моделі з високим рівнем захищеності. Найкраще за все, якщо це будуть не тільки захисні екрани у вигляді кришок на розетках, а й шторки на гніздах для контактів штепселя. Об'єктивно кажучи, для відпочинку подібна електрофурнітура у парних абсолютно не потрібна та використовується тільки при проведенні будь-яких ремонтних робіт. З цією метою набагато розумніше не прокладати тут додаткових комунікацій та цілком зосередитися на безпеці. А для періодичного сервісного обслуговування у подальшому просто користуватися різноманітними подовжувачі.

Якщо цього не було зроблено раніше, усі лампи розжарювання слід замінити на світлодіодні лампочки. Через те, що вони, на відміну від традиційних моделей, не гріються зсередини, а колба розсіювача виготовлена ​​з пластику, а не зі скла, безпека приміщення помітно підвищиться. Вельми нерідкими є випадки, коли в умовах значної вологості та високої температури навіть при малому коливанні напруги, лампочки з вольфрамовою ниткою дзвінко вибухали у парних, розкидаючи осколки. Нерозумно наражати відвідувачів на таку небезпеку у той час, як існує набагато більш прогресивне обладнання.

Що стосується потужності ламп, то у парних діє просте правило – світло над вхідними дверима повинно бути не менше, аніж на 20% яскравіше за основне джерело у приміщенні. Це робиться для того, щоб знайти вихід за таким «маячком» було простіше. Крім того, й сам контур підключення верхнього світла не повинен бути пов'язаний з підсвічуванням над дверима. Така міра необхідна на той випадок, якщо один з електричних ланцюгів з яких-небудь причин вийде з ладу – при незалежному підключенні велика ймовірність збереження другого ланцюга, що допоможе знайти у напівтемряві дорогу назовні.

Основна кімната або парна кабіна може освітлюватися або настінними світильниками з IP65, або накладними точковими моделями з IP65. Обидва згаданих різновиди забезпечують не заливаюче світло, як це буває у магазинах, лікарнях та банках, а більш дробове, розмірене. Саме цей ефект закладений у основу розслабляючого ефекту сауни.

Серед альтернативних та декоративних джерел не можна також не згадати світлодіодну стрічку та гнучкий неон. Вони легко приймають необхідні контури, практично не займають місця та можуть забезпечити дуже цікаве підсвічування знизу, чого з іншими джерелами світла домогтися набагато складніше. Крім того, вони легко монтуються своїми руками та відмінно підходять для саморобних лазень, нерідко облаштованих громадянами на своїх дачних ділянках.

Наостанок необхідно згадати й про можливість повсюдного використання у парних низьковольтного обладнання. Це стосується усіх тих освітлювальних приладів, які здатні працювати при вхідній напрузі 12 або 24 В постійного струму. Для їхнього підключення необхідний спеціальний блок живлення, який виступає трансформатором мережевої величини 220 В змінного струму у ту, на яку розрахований виріб. Іноді саме яскрава герметична світлодіодна стрічка, що має клас захисту IP68, стає єдиним джерелом світла у парильні. Її прокладають уздовж периметру, розміщують на стелі у зигзагоподібній формі та забезпечують додаткове підсвічування лавки. Маючи належний захист та низьку напругу живлення, вона є найбільш безпечним засобом серед усіх розглянутих.

Технічні вимоги та рекомендації

Усі згадані раніше характеристики фахівці структурують у категорії безпеки, зручності та відповідності технічним потребам. Для повноцінного дотримання всього комплексу заходів, слід враховувати наступні правила.

1. Плафони світильників з матового скла завжди більш прийнятні, аніж прозорі. Малюнок на розсіювачі або рефлекторах не схвалюється.
2. Ущільнення периметра прилягання розсіювача до корпусу приладу у обов'язковому порядку має відбуватися з використанням щільної жаростійкої прокладки з гуми.
3. Підбирати тип світильника необхідно у чіткій відповідності з призначенням та розмірами приміщення. Обладнання для верхнього світла рекомендується обирати таким чином, щоб гарантована ним освітленість не була зайвою для наявної площі.
4. Використання понижувального трансформатора для живлення більшості освітлювальних приладів у приміщеннях парної та сауни є рекомендованим, але не обов'язковим.
5. Використання відкритих ламп та «лапочок Ілліча» (без захисту плафоном) не допускається.
6. Найкращим для розташування над кожними дверима у лазні є форм-фактор лінійних світильників. Найкращим для основного освітлення парилки – форм-фактор точкових приладів.
7. Сліпуче яскраве світло неприпустиме. Освітлення повинне бути розсіяним та м'яким.
8. Для декоративних цілей можуть застосовуватися тільки плафони та абажури з термічно стійких матеріалів, однак за можливості їх слід виключати повністю.
9. Вся електрофурнітура (розетки, вимикачі, димери та ін.) повинні бути змонтовані на вході до парилки, але ніяк не всередині неї. Мінімальна відстань елементів від вхідних дверей у дане приміщення – 25 см.
10. Простір біля вхідних дверей повинен бути освітленим по обидва боки (одне джерело у коридорі, інше – у парній).

Що необхідно враховувати при обладнанні парилки?

Досить часто лазні обладнуються не тільки у відведених для цього місцях у міській зоні, але й за її межами – населення власноруч збирає невеликі будиночки з колод на власних присадибних ділянках або у селах. Часто саме у цих ситуаціях підхід до планування електропроводки є найменш продуманим та дилетантським. Щоб читачам вдалося уникнути багатьох типових помилок, далі ми розберемо ряд конструктивних аспектів, пов'язаних з електрообладнанням лазень.

По-перше, вкрай рекомендовано на усі приміщення лазні будь-якого метражу мати два захисних автомата. Така міра покликана залишити альтернативне освітлення при виході з ладу частини обладнання, а також розподілити навантаження на прилади, що працюють у непростих умовах. Оскільки міні-сауна практично завжди є будівлею, яка стоїть окремо, на її ґанку повинно бути власне підсвічування. Це може бути найпростіший вуличний світильник, але підключений НЕ до тих контурів, які має сама споруда. Освітлення ґанку має вмикатися зовні (наприклад, з основного житлового будинку на ділянці), щоб дорога до лазні у темний час доби завжди добре освітлювалася. Знову ж таки, при виході з ладу усієї проводки всередині парилки повинен зберігатися якийсь зовнішній орієнтир, який вказує на основний вихід.

Освітлення у передбаннику, який безпосередньо не піддається термічним навантаженням, найкраще зробити за допомогою простенького стельового світильника. Він повинен щільно прилягати до основи, проте між ним та стелею рекомендується прокласти шар ізолятора, що захищає прилад від можливих протікань. Якщо передбанник квадратний та невеликий – буде достатньо одного приладу, якщо довгастий – краще поставити два, але з меншою потужністю.

Перед купівлею для парилки світильників зі скляними плафонами, необхідно переконатися в тому, що останні зроблені з загартованого скла, а матове напилення не є малюнком, який швидко осиплеться згодом. Найкраще за все придбавати такі плафони, на яких матовість досягнута фірмовим прошкрябуванням дрібних канавок, а не розпиленням кольорових складів. Крім очевидної недовговічності останніх, хімічні речовини у їхньому складах при нагріванні можуть ставати отруйними та загрожувати здоров'ю відвідувачів лазні.

Кількість світильників у самій парильні не лімітується, проте для досягнення мінімальної зручності їх повинно бути хоча б два-три: один над дверима входу та ще один-два у основній частині приміщення. Практика показує, що класичне розміщення єдиного підвісного світильника у центрі парилки завдає чимало незручностей відпочиваючим. Найкраще, якщо приладів буде декілька – хоч і з мінімальною потужністю. У цьому сенсі тут дійсно доречні точкові світильники, але тільки ті, які мають високий рівень захисту та позбавлені рухомих частин, що піддаються корозії. Розстановка декількох приладів по кутах забезпечує достатню освітленість та ненав'язливість світла у описуваних умовах. Крім того, оздоблення перекриттів з деревини буде ефектно відбивати світіння джерел, що розташовані близько.

Ще на початковому етапі обладнання будівлі саморобної лазні всю проводку необхідно прокладати у спеціальних кабель-каналах. Якщо є така можливість, краще спробувати використовувати найбільш щільні з представлених у асортименті полімерних трубок. Надалі це дозволить менше хвилюватися про збереження проводки та не побоюватися виникнення нештатних ситуацій. Дуже важливо також зрозуміти, у яких саме точках приміщення буде підтримуватися найбільш висока температура та мінімізувати присутність приладів поблизу них.

Висновки

Освітлення сауни або лазні є досить непростим інженерним завданням, що вимагає певної майстерності, правильного підбору обладнання та уважності до дрібниць. При цьому оздоблення кінцевого приміщення можна зробити досить цікавим, прикрасити світлодіодними стрічками та елементами різьби по деревині. Головне – ще на етапі планування передбачити різні варіанти поєднання безпеки та зручності для відвідувачів.

Розташовувати будь-які освітлювальні прилади потрібно або під стелею, або на рівні ніг, але ні в якому разі не на висоті очей або пояса. Інакше для сидячої або лежачої на лавці людини таке світло буде вкрай дратівливим. Оптимальним поєднанням зі внутрішнім оздобленням послужить дерев'яний абажур – він надійно захистить лампочку або світильник від механічних впливів та буде органічно виглядати у сауні.