Проводка та монтаж світильників у підвісних стелях

Різні декоративні стелі стали трендом нашого часу. Комусь більше подобається натяжний варіант, а комусь підвісний. Сьогодні ми хотіли б розглянути другий випадок та з’ясувати, як необхідно монтувати освітлювальні прилади у подібний тип перекриттів.

Популярність стель, зібраних з гіпсокартонних листів, цілком пояснювана. На відміну від звичайних бетонних, вони податливіші при монтажі освітлення, виглядають більш естетично та дозволяють монтувати вбудовані типи світильників. Зараз у перекриттях подібного роду здебільшого встановлюються точкові світильники. Вони ідеально підходять за своїми розмірами та концепцією до підвісних стель, не обтяжують їх своєю вагою та стилістично є цілком сучасним рішенням. Проте, потрібно пам'ятати, що будь-яка система вимагає пильної уваги на етапі монтажу, а у ситуації, що розглядається, це особливо актуально. Приблизно 30% усіх випадків самостійної установки домашніми майстрами освітлювальних контурів у гіпсокартонних стелях містять різноманітні помилки: з'єднання виконуються некоректно, небезпечно або неоптимальним чином. Окрім того, недоліки у монтажі часом зустрічаються й у більш досвідчених фахівців – через економію або через виконання роботи не за профілем. Не рідкість, коли усю проводку за фальш-стелею збирає не електрик, а людина з бригади по установці самих перекриттів – цілком логічно, що вога часом може допустити огріхи.

Поширені помилки та способи їхнього запобігання

Перш, ніж перейти безпосередньо до розбору помилок, слід вказати на те, що ціна помилки у електриці при складанні стель з гіпсокартонних листів у різних випадках буде неоднакова. Часом можна досить швидко та просто зробити перекомутацію з'єднань та привести проводку до бажаного виду, але іноді буває й так, що дроти та кабелі з якихось причин доступні не так легко – і ремонтні заходи потребуватимуть демонтажу хоча б деякої частини перекриттів. Далі ми не будемо робити акцент на тому, до якої категорії належить конкретна ситуація, оскільки у більшості випадків складність виправлення помилок пов'язана з конфігурацією стелі – тим, як виглядає схема розміщення світильників та наскільки вони віддалені один від одного.

На практиці найбільш часто зустрічаються наступні п'ять категорій помилок.

1. Оскільки у ПУЕ чітко вказано, що проводка за гіпсокартонною стелею прирівнюється до будь-якої звичайної зовнішньої проводки, до неї слід застосовувати ті самі правила. Таким чином, не слід думати, що сам короб перекриття буде виконувати функцію системи кабель-каналів. Тут необхідний монтаж дротів у рукавах або гофрі відповідного типу, яка захищає як дроти від впливу умов навколишнього середовища, так і стелі від впливу проводки. Незважаючи на вимоги, дуже часто трапляється так, що кабелі просто укладають у металевий профіль, який формує каркас перекриття, навіть ніяк не закріплюючи. Крім очевидної небезпеки загоряння після нагрівання або короткого замикання, проводка цілком може зазнати й випадкового механічного пошкодження. До того ж, не слід забувати, що у багатоквартирних будинках нерідко трапляються протікання води від сусідів зверху або з горища. Вода збереться якраз у тих порожнинах профілю, де лежить проводка, й наслідки їхнього контакту можуть бути самими різними.
2. Класичною помилкою сучасного електромонтажу є використання скруток. Сьогодні такий тип з'єднання вже не тільки не є актуальним, але навіть заборонений. Для якісної комутації жил необхідно використовувати різні клемники та наконечники, що дозволяють зробити монтаж максимально надійним та ремонтопридатним. У цьому ж контексті слід згадати й про необхідність використання монтажних коробок для захисту місць з'єднання дротів. Якщо робити усе правильно, то кожен світильник у кімнаті повинен бути підживлений окремим дротом від загальної великої розподільчої коробки, розміщеної або у одному з кутів, або близько до центру кімнати. Однак на практиці у цілях економії кабелю подібними вимогами нехтують, комутують шлейфом або просто ситуативно.При цьому з'єднання відрізків часто припадають на випадкові місця та здійснюються без захисної коробки.
3. Ще одна з найпоширеніших помилок – економія на товщині жил. Хоча для невеликих сучасних світильників зазвичай і так не потрібні особливо товсті провідники, багато домашніх майстрів урізають загальний бюджет електромонтажу саме на цій статті. У результаті перетин усієї проводки виявляється підібраним не за потужністним навантаженням приладів, а за ціною дроту за метр. До того ж до очевидного перевантаження жил, у міжстельовому просторі ризикують опинитися такі види провідників, які взагалі заборонені для використання у подібних місцях або для освітлювальних контурів. Часто саме цей аспект є ключовим для провокування загорянь у проводці.
4. Навіть сьогодні, у епоху високої інформованості, не кожен домашній майстер знає, що вимикачі завжди повинні розмикати не будь-який, а саме фазний дріт. Тому дуже часто дані елементи електрофурнітури монтуються як складеться, без прив'язки до полярності жил. Точно так само й у патронах необхідне дотримання фазності: нуль повинен підводитися до різьби, а фаза – до віддаленого торцевого контакту. Недотримання будь-якого з цих принципів загрожує електротравмами різного ступеня важкості, але до шкоди матеріальним цінностям або до загоряння зазвичай не призводить.
5. Нарешті, потрібно завжди брати до уваги особливості приміщення, його мікроклімат і, зокрема, вологість. Сьогодні підвісні стелі монтують не тільки у житлових кімнатах, але й у санвузлах, а тому захист проводки у таких місцях повинен бути відповідним. Зовнішня проводка у традиційному вигляді тут прямо заборонена, використання металорукавів не приускається, а застосування металевих труб у якості каналів не дозволено без приєднання жили заземлення та системи вирівнювання потенціалів та ін. Виходячи з цього, ванна кімната, туалет та навіть кухня, згідно з нормами, повинні бути обладнані таким чином, щоб уся проводка у них мала подвійну ізоляцію та прокладалася у міцних гофротрубках з неструмопровідного пластику, міцно закріплених до основної стелі або профільного каркасу. У реальному житті усі 100% цих вимог виконуються дуже рідко навіть професіоналами – а що вже казати про домашніх умільців, які часто банально не знайомі з подібними нормативами.

Читачам слід розуміти, що у разі відсутності грубих комутаційних помилок, навіть зібрані не за правилами освітлювальні контури всередині коробів гіпсокартонної стелі можуть тривалий час працювати як зазвичай. Тут важливо усвідомлювати, що працездатність не є ознакою безпеки. Найчастіше некоректний електромонтаж – це бомба вповільненої дії, яка поступово знищує мережу зсередини, поки не настане той самий момент, коли відбудеться електроаварія.

Що ж можна зробити, щоб у максимальному ступені убезпечити себе? У наш час може бути досить лише переглянути підхід до типу освітлювальних приладів. Наприклад, світлодіодні світильники автоматично знімають низку питань, пов'язаних з потенційно небезпечними нюансами експлуатації освітлювального контуру. Зокрема, прилади, які живляться не від 220 В, а від 12 В набагато безпечніші навіть у разі пошкодження цілісності ізоляції проводки. Крім того, застосування діодних джерел світла з низьким енергоспоживанням знизить загальні витрати на освітлення, не погіршивши при цьому експлуатаційні характеристики.

Часто можна зустріти твердження про те, що проводку для низьковольтної електрики необов'язково захищати гофрою або кабель-каналом. Тут невірно інтерпретується вихідне положення: немає особливої ​​необхідності захищати людину від розглянутих дротів через їхню мінімальну електричну небезпеку, але їм самим усе ще потрібен механічний захист, який запобігає пошкодженню кабельної мережі. А ось ще однією з безперечних переваг такої концепції є використання вельми тонких та дешевих провідників – вони цілком впораються з поставленими завданнями, допоможуть заощадити бюджет та залишаться при цьому повністю безпечними.

При організації низьковольтної проводки у гіпсокартонних стелях, пряма економія замовника на матеріалах здатна скласти близько 35% при майже рівній вартості самого монтажу. Важливо розуміти, що тут порівнюються не усереднені суми, а повністю коректно виконана проводка для живлення 220 В та 12 В. Якщо порівнювати спрощений варіант традиційної проводки, до якого як і раніше часто вдаються навіть досвідчені майстри, розрив у вартості не перевищить 15%.

Справедливості заради, необхідно сказати декілька слів і про особливості роботи з низьковольтним обладнанням. До безсумнівно приємних аспектів відноситься застосування недорогих провідників з перетином 0,5 кв. мм, максимум – 0,75 кв. мм. У той самий час, при обладнанні такого освітлення обов'язково необхідно використовувати блоки живлення – це один з видів міні-трансформаторів, які дозволяють отримати необхідну вихідну напругу. Важливо пам'ятати, що перегрів комплектуючих всередині гіпсокартонного коробу вельми шкідливий, а тому Вам обов'язково слід чітко розрахувати навантаження для блоків живлення. Потужність лампочок у підключених контурах не повинна сукупно перевищувати паспортне значення БЖ. Крім того, якщо Вас цікавить варіативність освітлення – можливість реалізації декількох окремих освітлювальних сценаріїв – доведеться застосовувати кілька вузлових живлячих трансформаторів. Тільки так можна реалізувати режими «працюють усі світильники», «прилади працюють у шаховому порядку», «прилади працюють у окремій зоні» і ін.

Важливо не забувати, що у інтер'єрах з підвісними стелями використовуються не тільки точкові світильники, але й люстри. Монтувати їх тут набагато простіше, аніж при використанні натяжних полотен, а тому не слід нехтувати можливістю встановити у кімнаті центральне верхнє джерело світла. Завбачливо розташувавши закладну у необхідному місці, Ви можете розраховувати, що установка люстри займе мінімум часу та зусиль. Мабуть, єдиною відмінністю буде лише етап закріплення екрануючої накладки на місце входу підвісу або штанги до площини підвісної стелі. Тут важливо зробити усе м'яко, не перетягнути кріплення, інакше декоративна накладка увіп’ється до гісокартону й може залишити вм'ятину на вже готовому оздобленні.

А ось у звичайних касетних стелях типу Армстронг краще встановлювати світлодіодні панелі. Вони часто спроектовані з такими габаритами, які ідеально вписуються у фірмові секції перекриттів. Необхідність готувати отвори потрібного розміру просто відпаде, а сам монтаж світильника відніме лічені хвилини. Хоча у житлових приміщеннях LED-панелі використовувати й не прийнято, у деяких приватних будинках з високими стелями вони можуть бути цілком доречними. У той самий час, подібний тип виробів є невід'ємним елементом оформлення офісних та торгових приміщень.

Висновки

Як видно з вищесказаного, установка освітлювальних приладів до навісних стель не настільки складна. Важливо лише чітко дотримуватися базових правил монтажу та правильно підбирати усі елементи обладнання. Точкові світильники та панелі зараз вважаються найбільш типовими різновидами світлоприладів, які монтують у гіпсокартонні перекриття, а тому на них практично завжди є добре оптимізовані кріплення, що спрощують роботу майстра. Найбільш актуальними зараз можна назвати світлодіодні моделі, які забезпечують оптимальний баланс між ціною, продуктивністю, безпекою та довговічністю. У цілому, стелі з гіпсокартону – це досить зручна основа для монтажу світильників, а тому за наявності належного терпіння та хоча б середнього рівня навичок практично усі роботи здатен виконати навіть домашній майстер.