Освітлення теплиці, оранжереї або зимового саду

Між освітленням, необхідним людині, та світлом, яке потрібне рослинам, існує величезна різниця. Вона полягає у цілій низці параметрів, яким зазвичай не прийнято приділяти особливої уваги. Найбільш типова помилка при підборі обладнання полягає у тому, що споживачі виходять із власного розуміння «гарного» освітлення, а не відштовхуються від знань з ботаніки.

Переважне число видів рослин у процесі свого зростання, розвитку та життєвого циклу поглинають з навколишнього середовища світло у червоній частині спектра. У той же час людина легше сприймає білі та жовті відтінки. Погодьтеся, навряд чи хтось із нас хотів би жити при освітленні світлодіодних лампочок червоного світла – точно так само квіти та кущі відчувають дискомфорт, розвиваючись у невірних умовах. Створення та утримання зимового саду або оранжереї саме по собі є досить клопіткою справою, тож чому б не спростити собі задачу, подбавши хоча б про якісне та відповідне освітлення? Наша сьогоднішня стаття буде присвячена питанням, пов'язаним з доглядом за рослинами, які вирощуються у закритих приміщеннях при штучному світлі.

Як виникли зимові сади та оранжереї?

Історики кажуть, що навіть у Стародавньому Римі вже були люди, які спеціально вирощували різні сорти квітів під скляним ковпаком. З огляду на географічне положення, вони не знали настільки ж суворої зими, яка зараз буває у континентальній частині Європи, але вміли стежити за освітленістю. Безумовно, казати про штучні джерела світла у ті часи не доводилося – замінювати сонце міг тільки відкритий факельний вогонь, який швидше шкодив, аніж істотно допомагав вирощуванню.

Цікаво, що наприкінці середньовіччя прямі предки сучасних точкових світильників з'явилися саме у спеціально обладнаних теплицях. Подібні будівлі споруджувалися у будинках багатих міщан, чиновників та знатних людей у суто естетичних цілях. Неважко здогадатися, що слово оранжерея бере свій початок від англійського кореня «orange» – «апельсин», оскільки у таких приміщеннях спочатку вирощувалися саме екзотичні тоді цитрусові. З урахуванням технологій XVII-го століття, на яке припав початок популяризації оранжерейного мистецтва, підсвічування здійснювалося у денний час крізь прозорий дах та стіни, а ночами – з використанням звичайних свічок. Щоб отримати більш якісне засвічення, до них придумували спеціальні відбивачі та розсіювачі, а самі світильники розвішували попід стелею поштучно – на дерев'яних балках перекриттів.

Мандрівники регулярно привозили з-за кордону дивовижні квіти та рослини, які потребували особливих умовах зростання. На території Європи виростити їх можна було тільки у обладнаних теплицях, де освітлення грало далеко не останню роль. На хвилі інтересу до даної тематики колекціонери екзотичної флори з'являлися не тільки серед вчених-біологів та ботаніків, але й серед багатьох інших верств населення. У великих містах для таких цілей стали будуватися величезні будівлі, здатні вмістити у себе цілі дерева, а не тільки квіти та чагарники. Освітлювати їх доводилося різним вуличним світильникам – як підвісного, так і опорного типу. Коли розвинена цивілізація повсюдно перейшла на газ, місце таких приладів зайняли вуличні ліхтарні стовпи, які так само розташовувалися всередині величезних будівель-атріумів на різних поверхах.

У XX-тому столітті, з появою електричного освітлення, вчені переконливо довели взаємозв'язок між режимом освітленості та інтенсивністю росту представників флори. З цього моменту освітлення оранжерей остаточно перетворилося з декоративного заходу на цілком утилітарний та цілеспрямований. Дослідження у цій галузі проводяться до сих пір: ботаніки, фізики, генетики, фахівці зі світлотехніки та просто захоплені люди продовжують уважно стежити за зростанням зразків, відстежувати вплив світла, удосконалювати апаратурне забезпечення та техніки догляду за рослинами.

Спеціальні фітосвітильники, засновані на світлодіодах, які з'явилися у останні роки, стали одними з найбільш задіяних у цій сфері. Вони створюють саме таке світло, яке потрібно рослинам, не провокують негативних ефектів та можуть експлуатуватися цілодобово, оскільки споживають вкрай мало електроенергії. Для людини їхнє світло буде здаватися синьо-червоним, фіолетовим, з невеликим нальотом кислотності, проте саме у такій атмосфері флора розвивається найкраще.

Спорудження оранжерей та теплиць

Приміщення подібного штибу були вельми популярні півтора століття, а потім сталося майже столітнє затишшя. Зараз інтерес до них виник знову: такі живі оазиси споруджують на своїх ділянках багато дачників та розбивають біля адміністративних будівель міст професійні садівники. Крім того, невеликі напіввідкриті клумби сьогодні можна знайти також на території модних кафе та ресторанів, у бізнес-центрах або розважальних комплексах. Зміст зеленої зони дозволяє всім згаданим закладам привертати відвідувачів, створювати більш здорову та заспокійливу атмосферу, формувати естетику приміщень.

Якщо ж говорити про окремо розташований зимовий садок або теплицю, для їхнього повноцінного існування необхідно створити цілу низку умов. Ще на етапі проектування та будівництва слід передбачити освітлення, рівень вологості, постійний обігрів, кондиціювання та інші фактори правильного мікроклімату. Тільки у цьому випадку споживачі зможуть протягом довгих років милуватися пишною рослинністю та чудовим видом квітучої зелені.

Як усі ми знаємо ще зі шкільної програми, для рослин провідну роль відіграють процеси фотосинтезу, який є неможливим без освітлення. Таким чином, саме світло є вирішальним фактором, чільним над іншими – без нього втілення усіх інших заходів є абсолютно марним. Використання спеціальних типів світильників підвищує шанси на успішне вирощування різних сортів та порід рослин, а також забезпечує останніх належними умовами для нормального розвитку навіть за повної відсутності сонячного світла.

Поставивши собі за мету підібрати освітлювальне обладнання, необхідно передбачити пристрої трьох призначень: для загального засвічення приміщення, для локального освітлення, а також для створення різних світлових ефектів, якщо вони потрібні за дизайнерським задумом. Одна з найбільш поширених помилок споживачів полягає у тому, що у гонитві за декоративністю та естетикою, вони банально ігнорують біологічну складову. Квіти та рослини – це живі організми, які вимагають специфічного догляду та не здатні самі про себе подбати. Від ідеї використовувати для своєї оранжереї найбільш прості та дешеві лампочки розжарювання необхідно відмовлятися на самому початку. При такому освітленні навіть найбільш живучі рослини дуже швидко зів'януть та загинуть. Кількість ультрафіолету, забезпечуваної згаданими виробами інтенсивності, просто пересушить листя. Крім того, вольфрамові лампи не дають необхідної світлової палітри, оскільки у їхньому світінні відсутні необхідні червоні та блакитні тони. Нарешті, надмірний нагрів лампочок, які знаходяться поблизу зростаючої зелені, здатен заподіяти їй шкоду – від осушення листя до сильних опіків. У подібних місцях неприпустимі експерименти: необхідна лише наявність твердих знань та вміння їх прикладати до догляду за рослинністю.

Якщо казати про характеристики світла у цілому, необхідна висока яскравість та максимальна рівномірність. Потужність світлодіодних світильників не грає вирішального значення, як це було б з приладами, що використовують вольфрамові або газорозрядні лампи. Крім того, на відміну від людей, квіти не страждають від мерехтіння світла – і, хоча гарні світлодіоди позбавлені даної неприємної особливості, якщо подібне явище все ж трапиться, ні до чого страшного це не призведе.

Чого потребують рослини?

Навіть імениті вчені часом розходяться щодо того, який режим освітлення та мікроклімат буде оптимальним для конкретних сортів кімнатних або екзотичних рослин. Вирішивши облаштувати у себе невелику оранжерею, споживачеві слід вивчити декілька літературних джерел, почитати про специфіку світіння окремих класів світильників та взяти до уваги весь власний садівничий досвід. Спиратися доведеться на колірний спектр, яскравість та нешкідливість роботи освітлювальних систем.

Загальновідомо, що наші органи зору сприймають тільки частину того випромінювання, яке виходить від джерел світла. Весь електромагнітний спектр неймовірно великий, але людині доступний відрізок лише між інфрачервоним та ультрафіолетовим світінням. Рослинам потрібні крайові позиції – червоний та блакитний відтінки, а зелений колір вони від себе повністю відбивають. З урахуванням будови рослинних клітин, представники флори на фізіологічному рівні червоний тон сприймають як звичайне денне освітлення, а блакитний їм необхідний для синтезу вуглеводних сполук.

Звісно, сорти та породи квітів, які у природних умовах ростуть у різнотипних кліматичних зонах, по-різному адаптовані до життя у теплицях. Для багатьох з них потрібна висока вологість, а тому застосовувати тут звичайні побутові світильники було б нерозумно. У таких секціях використовують тільки вуличні світлодіодні світильники, що мають клас захисту IP65 або IP67, завдяки чому пристрої легко виносять постійну присутність вологи у повітрі. Не менш корисними такі прилади можуть бути й для вирощування рослин, які приїхали до нас з посушливих тропіків. Таким екземплярам забезпечують сухий мікроклімат та високий вміст піску у ґрунті. Через те, що дрібні піщинки постійно піднімаються вгору від легкого подуву вітерця, необхідно подбати про належну герметичність корпусу та неможливість його засмічення.

Усі дикі рослини грубо ділять на три категорії: гірські, лісові та тропічні. Кожен з зазначених регіонів має власні яскраво виражені особливості, які повинні бути достовірно змодельовані за допомогою освітлення та додаткових заходів з облаштування оранжереї. У першу чергу нас цікавить такий параметр, як потреба певного виду у світлі.

1. Рослини, що ростуть на високогір'ї, майже цілодобово залитому яскравим світлом, будуть і у домашніх умовах потребувати максимальної його кількості – причому бажано з інтенсивністю вище середнього. За неможливості організувати таку обстановку, необхідно максимізувати протяжність «світлої частини дня», адже розглянуті види у неволі майже зовсім не переносять нестачу освітлення.
2. Рослини, які ростуть у лісових хащах, у гротах, у скелях та ін., навпаки, вкрай невибагливі до світла. Для них важливі тільки висока вологість та передбачувана періодичність появи світла.
3. Рослини з тропічних лісів та екзотичні сорти як ніхто інший одночасно потребують вологи, тепла та постійного освітлення. Вирощування подібних улюбленців на наших широтах без перебільшення пов'язане з чималими труднощами. Для повноцінного росту такі квіти та чагарники вимагають постійного локального підсвічування та рясного поливу. Щоб забезпечити потрібне освітлення, найкраще застосовувати світильники на прищіпках з гнучкою ніжкою, які можуть бути закріплені у будь-якому зручному місці та спрямовані безпосередньо на листя.

Садівникам-любителям взагалі необхідно розуміти, що вирощування нетипової флори у Україні – досить клопітке заняття, якщо намагатися впоратися самотужки. Для нормального розвитку організмів потрібен цілий комплекс умов, який цілком можна створити лише у спеціальних закладах – ботанічних садах або великих обладнаних оранжереях з власною екосистемою. Причому чинників, які впливають на розвиток рослин, неймовірно багато: атмосферний тиск, вологість, температура, положення будівлі теплиці, висоти споруди над оточуючими будівлями, площа віконних прорізів, прозорість скління, протяжність світлового дня у кожному з сезонів і т.д. Усі ці показники людині треба балансувати власноруч – у першу чергу, за рахунок освітлення.