Освітлення мансарди

Освітлення мансарди – досить цікаве інженерне завдання, достатньо творче та варіативне. Найчастіше власники приватних будинків займаються даним приміщенням у останню чергу, коли дизайн усіх інших кімнат узгоджений та затверджений. Для багатьох горищно-мансардна зона є відмінним способом розширити житловий простір, урізноманітнити його та при цьому отримати фактичну користь від кожного метра площі свого будинку. Сьогодні ми поговоримо про те, яким чином можна привести мансарду до повністю заселеного виду, вміло розставивши світильники та знівелювавши різні недоліки планування такого приміщення.

Особливістю мансарди часто є не тільки похилі або низькі стелі, але також наявність кількох вікон, розташованих одне навпроти одного та майже повна неможливість переробити електропроводку освітлювальних приладів після утеплення та внутрішнього оздоблення стель. Разом з тим, на стилістику подібного приміщення не накладається жодних обмежень, через що власники мають максимальну свободу у виборі дизайну інтер'єру, форм-фактору меблів, світильників, аксесуарів та колірної гами. Хоча робота з горищними приміщеннями завжди таїть у собі певну кількість несподіванок, принаймні частина з них можуть виявитися досить приємними.

Деякі правила організації освітлення на мансарді

Згідно з тим, як влаштоване горищно-мансардне приміщення, можуть змінюватися деякі аспекти його облаштування. Проте, дизайнери зуміли виділити десяток найбільш загальних правил, які справедливі для абсолютної більшості випадків. Розглянемо їх далі.

1. Мансарду слід розглядати не як зону, а як окремий поверх з власними умовами, відмінними від іншої частини будинку. У світлий час доби це не так помітно, проте до вечора стає дедалі більш виразно видно різницю у освітленості у порівнянні з основними поверхами. При цьому важливо відзначити, що відмінності будуть спостерігатися завжди – незалежно від форми даху, числа вікон та розташування споруди за сторонами світу. Так, увечері у будинках з похилими дахами природне світло ще довго проникає через вікна на мансарду, у той час, як інші поверхи занурюються у сутінки. Й навпаки, маючи плоский дах, Вам доведеться запалити лампи на горищі набагато раніше заходу, хоча інші кімнати без цього цілком обійдуться. При цьому вікна, що виходять на південний захід, зазвичай отримують більше світла наприкінці дня,але вранці практично позбавлені природного освітлення.
2. За замовчуванням вважається, що мансарда – це умовно темне, тіньове приміщення з низькою стелею, а тому обійтися одним центральним джерелом світла тут не вдасться. Найчастіше за площею підлоги мансарда порівняна з цілим поверхом, а тому розумним буде виконати тут певне зонування з власним освітленням. Навіть якщо Ви не бажаєте зводити додаткових перегородок, подбайте про те, щоб на усю стелю доводилося хоча б дві люстри та ще кілька настінних світильників.
3. Розрахунок загальної необхідної потужності необхідно проводити на найбільш темний вечірній час, але без урахування зонування. На мансарді прийнято запалювати світло цілком, а не тільки у тій зоні, яка використовується. На відміну від звичайних житлових кімнат, де фрагментарне освітлення можливе, тут часткова напівтемрява завжди викликає дискомфорт. Безумовно, такий підхід свідчить про деяке марнотратство через фактичну незатребуваність частини світлового потоку, проте з цим доведеться змиритися.
4. Перетворюйте мінуси приміщення на плюси: максимально задійте простір та домагайтеся візуального збільшення кімнати за рахунок освітлювальних приладів. Зокрема, використовуйте світильники спрямованого світла, орієнтуючи їхні промені таким чином, щоб стіни виявлялися освітленими дотично знизу-догори. Це створить враження додаткової висоти та при цьому додасть легкої таємничості інтер'єру.
5. За можливості замініть центральне світло периметральним. Такий прийом дозволить зробити приміщення більш геометрично правильним та при цьому трохи розширить кімнату. Якщо доповнити інтер'єр декількома дзеркалами, даний ефект можна підсилити ще більше.
6. Якщо стіни та/або стелі несиметричні, використовуйте цей факт по максимуму. Коли одна сторона є частиною стіни, а друга являє собою скат даху, на вертикальній конструкції обов'язково слід розмістити не тільки велике дзеркало, але й пару настінних світильників. Таким чином Ви отримаєте відразу потрійний ефект: по-перше, приміщення почне візуально здаватися вдвічі більшим, по-друге, воно набуде симетрії, а по-третє, Ви забезпечите рівномірний розподіл світла у приміщенні за рахунок величезної площі дзеркальної поверхні, навіть за невеликого числа світильників.
7. Тільки на найменших мансардах, де задіюється не уся корисна площа горищного приміщення, можна використовувати одне джерело світла. Мінімальне ж їхнє число – три: одне у області сходів, що ведуть на мансарду, та ще два у різних зонах кімнати.
8. Нейтральні і, особливо, холодні відтінки світіння на мансарді майже завжди виглядають недоречно. Дане приміщення завжди асоціюється з певною тіснотою, а тому й затишком, символом якого є жовтувата колірна гамма. Найкраще застосовувати світлодіодні лампи з теплим світінням та помірною яскравістю.
9. Пам'ятайте, що у даному випадку кількість освітлювальних приладів повинна переважати над їхньою потужністю. Через малу висоту стель та деякий ухил, розумніше експлуатувати декілька дрібних світильників, розставлених по мансарді рівномірно, аніж один великий, який має засвічення радіусом усього лише у кілька найближчих метрів.
10. Освітлення та стилістика кімнати повинні формувати єдине ціле. У цьому плані у горищно-мансардних приміщеннях не можна дозволяти собі таких вольностей, які можливі у інших кімнатах. Будь-яка візуальна дисгармонія тут читається набагато більш чітко. Тому колірно-світлова концепція зобов'язана максимально перегукуватися з інтер'єром та виглядати як невід'ємна частина обстановки.

Використовувані освітлювальні прилади

У сучасних ремонтах вкрай популярні стилі лофт та кантрі, які ідеально вписуються до природної атмосфери горищно-мансардних приміщень. Окрім того, досить вдало тут може також виглядати еко-стиль або елементи скандинавського напрямку. З кожною із зазначених дизайнерських течій узгоджуються свої види освітлювальних приладів, які формують необхідну світлову картину. Згрупуємо їх усі наступним чином:

• дерев'яні люстри та підвісні світильники;
• настінні моделі, у тому числі, бра та підсвічування;
• торшери та великі підлогові світильники;
• настільні лампи, особливо напівзакритого типу;
• точкові світильники.

Безумовно, усі разом ці вироби ніколи не використовуються – зазвичай дизайнери обмежуються приладами з однієї категорії й лише іноді доповнюють їх декількома моделями з іншої у вигляді інтер'єрних аксесуарів. Крім того, деякі різновиди світильників взагалі застосовується вибірково, за виникнення нагальної потреби. Наприклад, найменш використовуваними зараз є точкові світильники – їхнє світло мало підходить для мансарди, а тому монтують подібні джерела світла тільки для локального підсвічування ніш та стелажів, до яких не долітає світло від основних джерел. Встановлювати їх у стіну і, вже тим більше, у стелю зараз зовсім не прийнято. Мало того, що протягом світлового дня на похилих поверхнях подібні «темні отвори» виглядають досить дивно, так ще й вечорами вони не здатні забезпечити достатню освітленість.Багатьом здається, що точкові моделі добре впишуться до концепції заміни загального освітлення розподіленим, однак на ділі це призводить до розрізненості світлової картини та повної відсутності зорового комфорту.

Зате бра та різні види підсвічувань досить-таки ефективні у якості допоміжних джерел освітлення за наявності більших центральних – підвісних або стельових. Наприклад, якщо на мансарді облаштована спальня або ігрова кімната для дитини, бра послужить відмінним нічником – одночасно естетичним та цілком ефективним. Для кантрі і, можливо, лофт-інтер'єрів, які тяжіють за своєю стилістикою до середньовіччя, металеві моделі виглядають вкрай доречно, а похилі стіни анітрохи не псують враження, імітуючи склепіння старовинних замків. У тому ж контексті можуть знайти своє застосування й підсвічування, особливо якщо на стінах є твори мистецтва або стелажі з книгами, квітами, годинниками або іншими аксесуарами, які потребують більш локального освітлення.

Звичайно, за ефективністю конусного засвічення навколишнього простору ані з чим не зрівняються підвісні світильники. Завдяки можливості змінювати довжину підвісу, такі моделі можна розташовувати й по серединній лінії горищного приміщення, й спускати зі стелі на необхідну висоту над столами, й робити світловий коридор через усю кімнату. Саме за поєднання універсальності таких виробів з великим ефективним радіусом освітлення та функціональністю їх настільки люблять дизайнери по всьому світу. Часом їх не можна ставити, якщо висота стелі занадто мала, адже великий купол просто не поміститься, куди слід, однак у цьому випадку й сама концепція приміщення напевно буде зовсім інший.

Торшери тут застосовують більше у якості аксесуарів, здатних за необхідності забезпечити локальне освітлення, аніж у якості суто освітлювальних приладів. Зазвичай їх ставлять у кути, тим самим маскуючи недосконалість форм стиків у мансардному приміщенні та формуючи зорову ярусность об'єктів. У свою чергу, настільні лампи, як і у переважній більшості випадків, навпаки, покликані втілювати вишукану утилітарність. Вони стоять на письмових місцях або тумбах біля спального місця, щоб дати людині можливість читати або працювати при місцевому освітленні точно так само, як це відбувається у звичайних житлових кімнатах.

Декілька корисних порад

Проектуючи інтер'єр мансарди, почніть з розміщення меблів, які Ви вважаєте за потрібне розмістити у цьому приміщенні. Коли перелік буде складений, оцініть кількість глянцевих, полірованих та дзеркальних елементів. Усі види світловідбивних об'єктів повинні знаходитися у стороні від лінії падіння прямих сонячних променів через вікна. Мало того, що це багаторазово ускладнить перебування у такій обстановці у світлий час доби, таке позиціонування додасть мороки й вечорами. Якщо дзеркальна шафа буде стояти навпроти вікна, у просторі між ними абсолютно точно не повісять стельовий світильник, тому що це буде виглядати недоречно – його перенесуть у бік. Разом з тим, після заходу сонця, коли увімкнеться штучне освітлення, корисна дзеркальна поверхня, яка потенційно могла б додатково розсіювати промені світла, залишиться не застосованою.

Окрім того, вкрай рекомендується виключити джерела поздовжнього освітлення, які поширюють промені не зверху-вниз або навколо себе, а далеко у боки. Хоча здається непоганою ідеєю закріпити потужний світильник або навіть прожектор у торці приміщення, щоб одним разом забезпечити заливаюче освітлення, так чинити не можна. Перш за усе, результатом описаного підходу стане безліч тіней від предметів інтер'єру, які розташовані на шляху променів, а також помітний дискомфорт для людини. Стоячи обличчям до джерела поздовжнього світла, вона виявляється засліпленою, а перебуваючи спиною – сама для себе створює постійну тінь. Єдиний схожий з описаним прийом застосовується у вигляді перехресного освітлення схилів даху на самому верху склепіння, у поперечному напрямку від умовної осі приміщення.

Нарешті, ніколи не забувайте про достатнє підсвічування сходів. У першу чергу, це питання безпеки, й тільки потім – дизайну. Постарайтеся передбачити усе так, щоб спуск та підйом по сходах завжди здійснювалися за достатнього освітлення зверху та знизу сходів. За необхідності навіть обладнайте цю ділянку будинку прохідним вимикачем.