Освітлення аеропортів

Настільки великі та складні об'єкти, як аеропорти, потребують величезного комплексу заходів щодо забезпечення власної працездатності та безпеки людей, яких вони обслуговують. У цих процесах освітлення відіграє далеко не останню роль – без нього не можна було б вивести літак на смугу, здійснити посадку, перевезти пасажирів та забезпечити роботу стійок реєстрації. З інженерної точки зору саме такі об'єкти належать до категорії найбільш складних для проектування. Сьогодні ми спробуємо розглянути лише деякі з аспектів, які враховують профільні фахівці, розробляючи проекти освітлення аеропортів.

Як відомо, повітряні судна можуть перевозити не тільки пасажирів, але також різні вантажі, пошту або техніку. Таким чином, набуває значення освітлення на усіх етапах маршруту: посадки або завантаження, зльоту, безпосередньо польоту, приземлення, висадки або вивантаження. Аеропорт діє як один величезний організм, погоджуючи дії різних департаментів та використовуючи різнорідну техніку. На злітній смузі використовуються більш потужні прожектори, у завантажувальних відсіках – слабші, у залі очікування – декілька різновидів світильників, у залежності від висоти стель, метражу та оздоблення приміщення.

Безпека понад усе

Як усі ми знаємо, саме самі літаки та обслуговуюча техніка є найбільшою загрозою для людини. Неправильні або непередбачувані дії перед обличчям величезних та неупереджених механізмів здатні призвести до трагедії. Щоб цього не сталося, адміністрація ретельно стежить за тим, який рівень освітленості підтримується у кожному приміщенні. Слід розуміти, що інфраструктура аеропорту – це не тільки окрема адміністративна будівля з залом очікування та злітною смугою. Сюди ж включається аеродром, на якому відстоюються літаки, цілий комплекс ангарів та майстерень, термінали, диспетчерська, сторожові пункти, споруди для зберігання палива та запчастин, стоянка вантажного та легкового транспорту, під'їзні дороги та прилегла до аеропорту зелена територія.Кожне із зазначених місць має індивідуальну лінію електроживлення та освітлюється різними типами вуличних світильників.

З огляду на умови, у яких доводиться експлуатуватися освітлювальним приладам, переважна їх більшість виконується в ударостійкому корпусі, здатному протистояти впливу каменів та гілок, які летять на швидкості, поривам вітру, талому снігу та дощу. Вуличні світильники з IP65 встановлюються практично скрізь, крім самої злітно-посадкової смуги, оскільки на ній потрібні більш специфічні джерела світла.

Серед базових вимог до приладів, що використовуються для зазначених цілей, можна назвати наступні:

• можливість повноцінної роботи за будь-яких погодних умов;
• найвищий рівень яскравості;
• енергетична економічність, важлива при цілодобовій роботі;
• надійність та довговічність;
• помірна простота у ремонті та обслуговуванні.

В даному випадку не можна казати про те, що який-небудь один з факторів важливіший за інші. Коли мова йде про безпеку пасажирів та персоналу, усі інші аспекти відходять на другий план. Саме проектування аеропортів здійснюється відповідно до чітко вивірених міжнародних та національних нормативів, у яких вказані усі технічні дрібниці. Звісно, тут же можна знайти й правила облаштування джерел світла, прокладки електрокомунікацій, енергетичного менеджменту та освітлювальної ергономіки. Все це так чи інакше пов'язане з комфортом пасажирів, а тому повністю є областю компетенції проектувальників.

Не потрібно забувати про такий важливий чинник, як режим роботи. Для аеропортів це поняття цілодобове, незалежно від сезону та погоди. Безумовно, у денний час використовується дещо менше число світильників, оскільки установа отримує багато природного світла ззовні, але з настанням темряви усі мало-мальськи важливі об'єкти на цій території освітлюються штучно. Якщо говорити про різноманітність видів приладів, які зустрічаються на території аеропорту, то воно абсолютно точно буде найбільшим серед усіх транспортних та адміністративних об'єктів.

Усю структуру джерел світла можна побудувати на приладах семи категорій, внесених у класифікацію за комплексною ознакою місця та призначення використання. Розглянемо їх докладніше.

1. Архітектурне підсвічування будівлі терміналу. Часом сюди ж можуть бути включені окремі технічні об'єкти або споруди. У даному випадку джерела світла розташовуються безпосередньо на самій будівлі – найчастіше ними виступають архітектурні прожектори, спрямовані знизу-вгору, або гнучкий неон.
2. Освітлення автостоянки для пасажирів та персоналу. Тут застосовуються великі ліхтарні стовпи, що дають засвічення на велику площу навколо себе.
3. Декоративне освітлення внутрішніх приміщень аеровокзалу. У даному випадку мова йде саме про декор та оздоблення простору, що допомагає створити урочисту або навіть святкову атмосферу. Дуже часто у цій ролі виступають різні гірлянди, світлодіодні стрічки, фігурні світильники та ін.
4. Зовнішнє освітлення майданчиків, на яких відбувається переміщення службового транспорту, персоналу та пасажирів. Найчастіше подібні місця знаходяться у безпосередній близькості від будівлі терміналу та освітлюються променями потужних матричних прожекторів, світла яких вистачає на 30-40 метрів.
5. Аварійне освітлення. Як неважко зрозуміти з назви, даний тип приладів призначений для роботи при виникненні надзвичайних та позаштатних ситуацій. Усі пристрої, що належать до цієї категорії, підключені до автономної мережі живлення – найчастіше, генераторної. Можливий також варіант подачі струму від дублюючої магістральної лінії, яка не має відношення до самого аеропорту, а лише проходить повз нього транзитом – наприклад, до найближчого населеного пункту.
6. Освітлення під'їзних доріг та евакуаційних транспортних шляхів. У даному випадку мова йде про комплекс ліхтарів, розміщених на під'їздах до аеровокзалу з різних сторін. Їх живлення з рівною мірою ймовірності може бути прив'язане як до аеропорту, так і до єдиної муніципальної мережі.
7. Освітлення злітно-посадкової смуги. Зазвичай на кожному аеродромі присутні відразу декілька смуг, одна з яких є робочою, ще одна резервною, а на інших здійснюються різні підготовчі маневри. Для формування лінії, яку зі своєї кабіни бачать пілоти, застосовуються спеціальні прилади – вони поєднують у собі зовнішній вигляд вуличних металевих стовпчиків та величезну інтенсивність світла. Їхнє світіння має бути чітко помітно з великої висоти, а режим управління допускати гнучкий контроль над яскравістю, режимом мерехтіння та навіть кольором.

Невідповідність встановленим правилам більшості з розглянутих категорій об'єктів може призвести до штрафів для аеропорту або навіть його закриття до усунення усіх проблемних нюансів. Звісно, першорядне значення має саме льотне поле, проте правильне обладнання прилеглої інфраструктури також важливо з точки зору протидії терористичним атакам та попередження виникненню надзвичайних ситуацій.

Освітлення окремих зон

Незважаючи на розкриту вище класифікацію освітлювальних зон, для середньостатистичної людини аеропорт являє собою тільки дві з них – основний зал та злітну смугу. Таке враження створюється тому, що саме з ними пасажирам доводиться найбільше взаємодіяти у тому чи іншому вигляді. Тому зараз ми вважаємо за необхідне зупинитися детальніше лише на цих двох категоріях.

Будівля терміналу зазвичай являє собою дво- або триповерхову споруду з високими стелями та великою кількістю вікон, крізь які пасажири можуть спостерігати за рухом літаків, роботу навантажувачів або просто насолоджуватися сонцем протягом світлої частини доби. Проте, штучні джерела світла тут продовжують працювати цілодобово. У тих місцях, де стеля не має сягає самого даху будівлі, монтуються великі LED-панелі, які забезпечують яскраве та рівномірне засвічення. Така ситуація спостерігається у коридорах, переходах, вбиральнях, у зоні кафе або біля стійки інформації. У свою чергу, основний зал освітлюється за допомогою підвісних світильників на довгих підвісах. Вони створюють ефект гармонійної об'ємності, помірно заповнюють порожній простір над головами людей та формують психологічно комфортне відчуття. Дуже важливо застосовувати тут тільки якісні лампочки, які мають високий коефіцієнт передачі кольору. Якщо цього не зробити, то величезна кількість людей у різнокольоровому одязі зі строкатими сумками та валізами будуть виглядати не тільки візуально неприємно, але навіть виснажливо для очей.

Між сусідніми приміщеннями важливо не створити перепаду за освітленістю та колірною температурою. Найбільш прийнятним вважається нейтральний тон, що переходить у теплий. Така гамма розслабляє відвідувачів та успішно імітує сонце. Разом з тим, у боротьбі за освітленість не можна перестаратися з яскравістю: у аеропортах понад 80% оздоблення виконано за участю відмінного зносостійкого матеріалу – керамічної плитки. Це зумовлює два протилежних ефекти: з одного боку, приміщення здаються світлішими, а з іншого – формуються непотрібні відблиски на глянці. Уникнути останнього практично неможливо, адже навіть від початку матова плитка дуже швидко полірується ногами пасажирів та набуває глянцевої поверхні.

У тих коридорах, за якими пасажири йдуть на посадку у літак або виходять після приземлення лайнера, необхідно знизити інтенсивність світла. Різкий перепад освітленості після салону повітряного судна у бік більшої яскравості неприємно б'є людей по очах та заподіює значний дискомфорт. Правильніше оснастити такі проходи невеликими настінними світильниками з середньою потужністю та теплим відтінком світіння, що допоможе людині швидше адаптуватися до нового освітлення.

У свою чергу, робоча частина аеродрому не терпить притінених ділянок та завжди освітлюється за принципом крайніх положень: освітлення або є, або його немає. Звісно, перше з них належить до відрізка смуги, на якому здійснюється маневр, зліт або посадка, а друге – екранує наземну ситуацію від погляду льотчиків у повітрі, щоб не збивати їх з наміченого курсу.

При повноцінній роботі аеропорту освітлення високої інтенсивності зазвичай отримує близько 50% площі аеродрому: це не тільки самі смуги, але також виїзди з ангарів, руліжні доріжки, розворотні майданчики, зона під'їзду багажного та обслуговуючого автотранспорту. Поки у людей кипить робота, над їхніми головами не менше трудяться світлодіодні прилади – прожектори усіх мастей, ліхтарі на опорах, підвісах та розтяжках, ґрунтові світильники та величезні далекобійні рефлекторні установки. Кожен зі згаданих приладів має свою, чітко вивірену позицію та кут світіння. Жоден зайвий промінь не повинен потрапити у небо, де знаходяться повітряні судна. Навпаки, якщо потрібно підсвічування зверху, застосовуються прилади на високих щоглах, якщо знизу – промислові світильники з екрануючими заслінками, які усікають конус світла.

Нарешті, для самих пілотів найбільш важливим є фактор розпізнаваності об'єктів, маркувань та кольорів сигнальних вогнів. Найчастіше для індикації посадкової смуги використовуються два типи приладів – далекої та ближньї дії, розташованих близько один до одного. Якщо для загальної орієнтації літака вистачає згаданих раніше світлових стовпчиків, то безпосередньо перед посадкою освітлення перемикається на ґрунтові прожектори, які підсвічують покриття смуги, завдяки чому пілоти можуть переконатися у відсутності на ній перешкод. У цілому ж, безперебійна робота аеропорту забезпечується за рахунок злагоджених дій персоналу, надійної охорони території та, безумовно, якісного освітлення у всіх його підструктурах.