Безкоштовно по Україні
0
Кошик порожній
Ваш кошик

Монтаж вуличних розеток

Часом виникає необхідність вивести на вулицю одну або декілька розеток. Найчастіше так чинять дачники та власники будинків у приватному секторі, які хочуть мати можливість зручно доглядати за своєю ділянкою. До вуличної розетки можна підключити новорічну гірлянду або декоративну фігурку, переносний світильник або електропилку, електрокосу або інший електрозалежний інструмент. Змонтувати цю розетку точно так само, як звичайну внутрішньобудинкову, не можна, оскільки на відкритому просторі вона буде постійно піддаватися впливу різних чинників навколишнього середовища: потраплянню крапель дощу, таненню снігу, засміченню частинками пилу та бруду, а також проникненню дрібних комах. Тобто, стає абсолютно очевидно, що даний електровузел повинен бути надійно захищеним від усіх негативних наслідків. Давайте ж розглянемо,як правильно провести монтаж вуличної розетки, щоб її експлуатація була безпечною, а термін служби обчислювався десятками років.

У наш час існує величезна кількість матеріалів, які можна застосовувати й для виготовлення розеток. Найкраще для зазначених цілей підійдуть високоміцні полімери та метали з гумовими прокладками між елементами. Хоча багато виробників пропонують декоративні візуальні рішення, з точки зору надійності набагато правильніше буде схилитися до простих, але високозахищених моделей.

 

 Накладна вулична розетка

 

Підготовчі роботи та установка розеток

Починати необхідно з визначення місця розміщення силового вузла. Найбільш бажані варіанти – у стіні будинку та якомога ближче до підвіконня, на бетонному або дерев'яному стовпі, у опорі альтанки, у стіні сараю. Яке б місце не було обрано, потрібно передбачити максимальний рівень захисту розетки від опадів, падіння гілок та засмічення пилом. Це означає, що клас захисту фурнітури повинен бути не менше IP65 – найчастіше це розетка з кришкою, штепсельні гнізда якої можуть бути додатково захищені шторками.

Ще один важливий аспект з точки зору позиціонування розетки – висота розміщення. Вкрай не рекомендується встановлювати її нижче 30 см від рівня ґрунту. Оптимальна відстань від землі – 75-90 см. У таких умовах знижується ймовірність зачепити виріб черевиками або садовим інструментом, стає неможливим його підтоплення у разі рясного дощу та навіть бруд на такій висоті розетку не заліпить. Крім того, людині набагато зручніше вмикати у неї електроприлади у звичному положенні, не нагинаючись.

Живляча лінія до вуличної розетки підводиться або від найближчої розподільної коробки у будинку, або від ввідного щитка. Другий варіант трохи більш переважний, оскільки дозволяє прокласти індивідуальний контур, захищений окремим автоматичним вимикачем. Якщо у двір виведено понад дві окремих розеток, власний захисний автомат для них обов'язковий. З метою розумної економії єдину зовнішню електроточку розумно додати у найменш навантажену групу – освітлення ґанку та передпокою або ж ванної кімнати з туалетом. Навіть якщо одного разу раптом станеться замикання, жодні побутові електроприлади при цьому не постраждають.

Виведення живильної лінії через стіну з дому назовні повинно здійснюватися у міцній трубі – найкраще за усе, у металевій. При цьому прокладка кабелю уздовж зовнішньої стіни до об'єкта може бути виконана як у гофрі підходящого маркування (пластик, стійкий до сонячного ультрафіолету), так і у металорукаві. Якщо застосовується кабель з достатнім ступенем захисту, його припустимо прокладати взагалі без каналу.

У тому випадку, коли розетку планується закріплювати просто у стіні будинку, має сенс витратити трохи більше часу та забезпечити їй максимально можливий захист. Наприклад, тягнути дроти зовні у такій ситуації не має сенсу – розумніше забезпечити наскрізний прохід через стіну у тому місці, де й потрібно встановити розетку. З метою підвищити рівень її захищеності можна здійснити не накладний, а вбудований монтаж: у цеглі коронкою висвердлюється отвір під підрозетник, завдяки чому лицьова кришка виробу буде потім перебувати врівень зі стіною. Звісно, щоб дотягнути до потрібного місця кабель зсередини будинку, краще, якщо ремонт у ньому ще буде не закінчено. Під таку проводку звичайним чином штроблять трасу, яка просто виходить не у приміщення, а на вулицю.

Якщо ж розетка буде встановлюватися у іншому місці на вулиці, буде потрібна прокладка повітряної або ґрунтової лінії. Перша має перевагу у своїй наочності – на відміну від прокладки у землі, її складно не помітити та випадково пошкодити. У той самий час, якщо мова йде про садову ділянку, наповнену плодовими деревами, їхні гілки можуть лише заважати прокладці дротів та збільшувати ймовірність обриву лінії при сильному вітрі. Шукати компроміси у даній ситуації дійсно складно, оскільки очевидно, що ґрунт тут буде використовуватися вкрай активно та піти від цього навряд чи вийде. Професійні монтажники радять монтувати зовнішні розетки завжди тільки на будівлях, а установку на стовпах здійснювати у разі крайньої необхідності. Наприклад, між будинком та сараєм напевно вже є силова лінія, яка живить вуличні світильники на ґанку,а тому навіть для таких будівель уся задача зведеться до створення відгалуження під необхідну розетку.

 

 Електрощит на стовпі

 

Часом розетки монтують на парапеті альтанок або стінах госпбудівель, виконаних з дерева. Очевидно, що дані поверхні є горючими, а тому необхідно підвищити безпеку такої системи. Для цього проводиться ізоляція розетки від основи за допомогою звичайної товстої гуми або спеціальних полімерних прокладок. Необхідно приділяти увагу й зчленуванню елементів схеми: кабель повинен повністю підходити до розетки – ущільнювач на ній повинен охоплювати ізоляцію як мінімум на 1 см, інакше герметичність з'єднання досягатися не буде та заявлений клас захисту корпусу також не буде забезпечено. На накладних розетках зазвичай передбачена можливість підведення кабелю з будь-якої з чотирьох сторін – зверху, знизу, зліва та справа. Якщо немає жодних перешкоджаючих обставин, здійснювати введення краще знизу, аби унеможливити потрапляння вологи через верхній отвір.

Ще один значимий фактор – заземлення зовнішньої розетки. Очевидно, що силова точка, розташована на відкритому повітрі, таїть у собі набагато більшу небезпеку, аніж та, що знаходиться у приміщенні. Й пов'язано це якраз з тим, що людина при підключенні та використанні електрозалежного обладнання знаходиться у безпосередньому контакті з ґрунтом. Захист від ураження струмом повинен у першу чергу полягати у тому, щоб застосовувати тільки розетки з заземлюючим контактом. Крім того, вкрай важливо контролювати цілісність ізоляції проводки, а для цього необхідно використовувати ПЗВ, здатне виявити різницю потенціалів та витік струму, вчасно відключивши живлення. Без належного захисту електромереж споживачі можуть отримати серйозні електротравми або стати жертвами пожежі, яка виникла у результаті короткого замикання.

Хорошим засобом підвищення рівня безпеки вуличних розеток є їхня установка у спеціальних щитках. Особливо актуальним цей варіант є у тих випадках, коли потрібно одразу декілька розеток, а не одна, або ж на вулиці необхідний вимикач (наприклад, на стовпі у видаленні від будівель). Облаштувати таку комплексну силову точку можна у міцній розподкоробці або невеликому металевому щитку, змонтованому на необхідній основі.

Найбільш часто подібний підхід спостерігається у приватному секторі, де уздовж межі ділянки проходить повітряна лінія електропередач. Замість того, щоб здійснювати трифазне введення до будинку, часом має сенс провести комутацію на виносному розподільному щиті. Таким чином, у одній точці виявляються й загальний захисний автомат («рубильник»), й клемники для адресної розводки фаз, й необхідне число розеток для трифазних та стандартних однофазних електроприладів. Важливо, щоб ступінь захисту самого щитка була не менше IP65, оскільки тільки у такому випадку подібний електровузел може вважатися безпечним та придатним до експлуатації. Якщо короб дійсно герметичний, то рівень захищеності його компонентів стає не настільки важливим.

Говорячи про те, який спосіб монтажу розеток кращий – відкритий або у коробі – необхідно брати до уваги умови експлуатації. Наприклад, другий набагато краще з точки зору періодичного користування: якщо людині потрібно лише час від часу постригти газон або розпиляти дрова, а увесь інший час розетка не використовується, її краще залишати у цілості всередині щитку. Якщо ж мова йде про підключення новорічної ілюмінації, краще звичайна відкрита розетка. Чому так? Та тому що у даному випадку потрібне постійне підключення протягом декількох годин, днів або тижнів, й увесь цей час щиток повинен залишатися відкритим, щоб кабель живлення міг вільно тягнутися від джерела до споживача. За такий період бруд та сніг наб'ються до щитку, спровокують іржавіння елементів, можуть пошкодити рубильник або засмітити клеммники. Тобто,декларований рівень захисту електровузла насправді забезпечуватися не буде.

 

 Блок розеток на зовнішній стіні будинку

 

Важливі дрібниці при електромонтажу

В першу чергу, хочеться відзначити важливість номінальних параметрів розетки. Не слід купувати перший же ліпший виріб з очевидною присутністю захисної кришки. Необхідно звернути увагу на номінал конкретної моделі та порівняти його з характеристиками приладів, які у майбутньому будуть туди підключатися. Не усі розетки зі шторками призначені для експлуатації на вулиці – можливо, це моделі для установки у ванній, й навантаження від потужної газонокосарки або електропили вони просто не витримають. Майстри радять спиратися на характеристики фурнітури з розрахунку «на 1 кВт потужності повинна припадати номінальна сила струму у 4,5 А».

Якщо Ви плануєте регулярно та тривало експлуатувати розетку на вулиці, найрозумніше буде не пошкодувати коштів та придбати виріб, з самого початку призначений тільки для роботи на відкритому повітрі. Моделі подібного плану стоять на 10-15% дорожче за звичайні розетки з IP65, проте повністю оптимізовані до жорстких умов експлуатації, рівня вологості та запиленості. Здебільшого вони представляють собою суцільнолиті вироби зі спеціальних видів пластика, гуми або каучуку. Говорячи про подібні речі, слід звернути увагу, що якісні та надійні розетки для вулиці можуть бути тільки накладними. При очевидних візуальних перевагах вбудовуваних моделей, вони не витримують жодної конкуренції, оскільки структурно захищені набагато гірше. Крім того, останні вимагають підготовки поверхні стовпа та певних маніпуляцій з підведенням кабелю живлення. Встановлювати їх має сенс виключно тоді, коли монтаж проводиться на стіні будівлі, де вони додатково захищені самою кладкою та козирком з зовнішнього підвіконня.

Досвідчені дачники та професійні монтажники рекомендують завжди встановлювати не одну розетку, а блок з двох. І причин на те відразу декілька. По-перше, до тих пір, поки електроживлення у дворі або на ділянці не було, людина якось обходилася, але варто було таким «розкошам» з'явитися, як виникла й необхідність підключення відразу декількох споживачів. Наприклад, деякі господарські роботи зручно проводити після заходу сонця, коли не так спекотно. Але при цьому потрібен не тільки інструмент, але й гарне освітлення. Таким чином, очевидною є необхідність другого гнізда для підключення прожектора. Друга причина полягає у тому, що у спарених моделях дуже часто герметичність корпусу трохи вища, а конструктивне виконання зручніше для монтажу. Нарешті, третя причина полягає у факторі резерву. Очевидно, що з плином часу у непростих умовах експлуатації розетка природним чином вийде з ладу. Й якщо вона одна, а поломка станеться при використанні електроприладу, без заміни вузла продовжувати роботу не вийде. Якщо їх усе ж дві, у Вас зберігається певний запас часу до заміни виробу.