Безкоштовно по Україні
0
Кошик порожній
Ваш кошик

Кабель-канали для нестандартних ситуацій

Коли ми чуємо про системи прокладки кабелю, на думку спадають цільні стаціонарні конструкції з неструмопровідних матеріалів, що формують замкнутий контур навколо провідника. Але як Ви відреагуєте, якщо ми скажемо, що сучасні кабель-канали можуть порушувати усі вищеописані характеристики? У наш час силові кабелі прокладаються у таких місцях, де звичні принципи облаштування живлячих ланцюгів вже не діють. Саме про подібні ситуації ми сьогодні й поговоримо.

Як було відзначено у попередній статті, матеріал кабель-каналів може бути різним, проте у кабеленесучих системах для нестандартного застосування здебільшого використовується зміцнений пластик та оцинкована сталь. Обидва вони здатні витримувати досить значні фізичні впливи, а також використовуватися у вигляді модульних рухомих структур. Крім того, прокладаючи кабель та системи прокладки кабелю, необхідно подбати про їхню довговічність в умовах активної регулярної експлуатації. Більш тонкий пластик або легкий алюміній подібного динамічного навантаження не витримають.

 

 Перфоровані кабель-канали

 

Незвичайні кабель-канали

Першим типом виробів, про які ми сьогодні розповімо, стане перфорований короб. Існує два його базових різновиди – звичайний перфорований лоток та секційований канал, що згинається. Лоток часто застосовується у великих розподільних щитках або трансформаторних будках. Він схожий на звичайний пластиковий канал з цільною кришкою, проте має більший внутрішній об'єм та товсті стінки з перфорацією. Відзначимо, що під перфорацією у даному випадку мається на увазі не просто набір отворів, а впорядковані пропили бічних стінок з однаковими інтервалами. Без кришки подібний короб схожий на мініатюрний паркан з зубців. У міру необхідності кожен зубець можна акуратно виламати, щоб витягнути у цьому місці дріт необхідного перетину та відвести його у бік. Крок перфорації підібраний таким чином,щоб збігатися з кратністю розміщення модулів у стандартних щитках.

Конструкція перфорованого лотка забезпечує відмінну вентиляцію кабельної продукції, що дуже важливо саме для розподільних систем. Перегрів провідників є їх найбільшою проблемою, а тому будь-який спосіб його зменшити дуже вітається. Ще одна перевага подібного типу каналів полягає у наочності з'єднань: завдяки тому, що монтажники можуть виводити кожен провідник у зручному для цього місці, а не тільки на кінцях короба, помітно зростає читаність схеми. Перфоровані лотки не можуть похвалитися великою естетичністю зовнішнього вигляду, проте вони призначені виключно для установки у місцях, прихованих від людських очей. Через їх помірну ціну та зручність такі вироби дуже популярні у комунальників.

Гнучкий секційований канал максимально схожий на попередній тип за будовою: він також виглядає як П-подібний профіль з перфорованими стінками, проте дана модель часто поставляється та використовується без зовнішньої кришки, а секції, утворені отворами, повністю відокремлені одна від одної від самого початку. Описана конструкція дозволяє кабель-каналу органічно огинати будь-які криволінійні поверхні, щільно прилягаючи усією площею до опорної стіни. Умовне «дно» короба зазвичай виконується з ПВХ зі збільшеною концентрацією добавок, що відповідають за еластичність, а перфоровані стінки як і раніше виготовляються з міцного пластику. Тут теж можна відламувати зубці у потрібних місцях, щоб здійснити відведення кабелю живлення для модуля захисної автоматики або іншого електровузла. Застосовується даний тип кабель-каналів здебільшого у промисловості – на заводських підстанціях та у розподільних шахтах, які майже завжди мають деформовану або неоднорідну форму стін.

Куди більш просунутими є гнучкі кабеленесучі системи гусеничного типу на основі металів та пластикових композитів. Вони являють собою довгі ланцюги, які складаються з безлічі сегментів, що можуть зчленовуватися між собою та згинатися під потрібним кутом у одній площині. За аналогією з іншими галузями техніки їх також називають траковими системами або шарнірним кабель-каналом.

Сировиною для їх виготовлення може слугувати алюміній, оцинкована сталь, анодовані сплави інших металів, декілька видів пластику та пластифікований нейлон. Подібні системи вже не нові, проте як і раніше виглядають дуже футуристично. За кордоном вони отримали назву «рука кіборга» за свою зовнішню схожість на кінцівки антропоморфних роботів. І це дуже правильне порівняння, оскільки у обох випадках використовується один і той самий принцип: порожнистий каркас з модулів, з'єднаних між собою шарнірами, всередині якого прокладені дроти.

Основне призначення тракових систем – захист кабельної продукції, яка згинається, від зовнішнього пошкодження та передчасного природного зносу. Такі канали застосовуються у місцях, де необхідно забезпечити міцне з'єднання в умовах постійної рухливості елементів системи. Якщо джерело живлення та його споживач безперервно переміщуються один відносно одного, а система напрямних відсутня, проводка може дуже швидко перетертися, що загрожує коротким замиканням та загорянням. Встановлюються такі системи на дверцята силових агрегатів та електрощитових з пультовим управлінням, у машинах та механізмах на виробництві, у деяких різновидах автотранспорту.

 

 Кабель-канал гусеничного типу

 

Шарнірні структури дуже зручні для випадків, коли необхідно вивести органи управління на рухому платформу, але при цьому сам робочий механізм повинен бути стаціонарним. Усередині воріт силових шаф біля навісного механізму часто можна помітити саме такі шлейфи. Що стосується транспортної сфери, то тут тракові системи використовуються для з'єднання вагонів або ж передньої та задньої частині складених тролейбусів. Таке з'єднання набагато надійніше, аніж просто вільно провисаючі під днищем дроти.

Великим недоліком розглянутих систем можна назвати їхній рівень захищеності від пилу та дрібних об'єктів. Хоча інженерами постійно робляться спроби створити гусеничну конструкцію закритого типу, до цього дня істотних успіхів у цьому напрямку не досягнуто. Екрановані типи існують, але сфера їх застосування досить невелика, а гнучкість у роботі помітно обмежена у порівнянні з відкритими моделями.

Найтехнологічнішим на сьогоднішній день є кабель-канал для роботизованих установок та виробничих рук-маніпуляторів, який має здатність тривимірного кругового обертання. Структура такого каналу поєднує у собі традиційну модульність, принципи гусеничного зчленування та розтяжність секцій на зразок гофрованої трубки. Крім того, даний вид виробів передбачає швидке збирання/розбирання для оперативного лагодження, заміни елементів або модернізації пристрою. У кабеленесучих системах традиційного призначення даний винахід ніколи не використовується. По-перше, він коштує занадто дорого, а по-друге, його експлуатаційні характеристики є надлишковими для типових електротехнічних задач.

Наступним великим типом кабеленесучих систем є металеві лотки. У них теж існує внутрішня градація за типами. Наприклад, підвісні лотки найчастіше використовуються на харчових виробництвах та у аеропортах. Вони призначені для відкритої прокладки силових трас, живлення розеток та освітлювального обладнання, забезпечення роботи верстатів та механізмів. Структура кабельних лотків є такою, що вони можуть монтуватися на стінах, підлозі та стелі, здійснювати переходи між площинами, а також міняти місцями робочу та кріпильну сторону. Через відкритістб конструкції лотки формують зручний доступ для під'єднання пристроїв, обслуговування електромережі та її розширення. У комплекті з підвісними лотками поставляються кріпильні кронштейни, що забезпечують потрібну просторову фіксацію кабеленесучої системи.

У свою чергу, прокатні лотки адаптовані для максимально непомітного відкритого способу монтажу. Вони являють собою цільні, напівзакриті або перфоровані короби з мінімальною товщиною, гнуті з тонкого металевого листа. Сплощений вид та максимальна ширина дозволяють укладати дроти всередині прокатних лотків не пучками, а паралельно один одному, забезпечуючи хорошу вентиляцію та мінімалістичний вигляд у приміщеннях. Для деяких моделей таких кабель-каналів заводи виробляють декоративні накладки, що дозволяють приховати живлячі системи з поля зору. Структура лотків зазвичай розбірна модульна на основі пластин зі сполучними елементами на зразок дитячого металевого конструктора.

Найдешевшим варіантом кабеленесучих систем для промисловості є дротові лотки. Ці вироби по суті являють собою напівзварні відкриті короби з легкої арматури або жорсткого дроту. Такі вироби забезпечують максимальну ступінь вентиляції кабелів та при цьому досить дешеві у виробництві. Кріпляться дротові лотки до стіни та стель за допомогою спеціальних кронштейнів, а з'єднання секцій між собою здійснюється за рахунок маленьких стягувальних пристроїв на гвинтах.

У разі вертикальної прокладки траси канал може доповнюватися кришкою, яка перешкоджає випаданню дротів з лотка. Для усіх інших ділянок застосовується найбільш бюджетний спосіб – пластикові кабельні стяжки та хомути. Серед недоліків дротяних лотків можна назвати відсутність коректних кутових сполучних елементів. Повороти та обхід перешкод з їх допомогою виконуються за рахунок видалення секцій, що заважають, через одну. Решта частин конструкції стягуються між собою штатними кріпильними елементами. Зазвичай лотки проектуються так, щоб видалення однієї секції призводило до повороту конструкції на 22-23°. Таким чином можна домогтися традиційних кутів у 45° та 90°.

 

 Секціоновані кабельні канали

 

Інші маловідомі види кабель-каналів

Для прокладки одиничного кабелю або дроту телефонної лінії у продажу можна знайти міні-кабель-канал. Зазвичай такі вироби зроблені з легкого пластика та кріпляться на стіну усього лише парою саморізів, а то й зовсім за допомогою двостороннього скотча. Їх зовнішній вигляд нерідко буває стилізованим під дерево різних відтінків або матовий метал. Міні-кабель-канали часто використовують у котеджах та дачних будиночках, куди інтернет або кабельне телебачення господарі проводять набагато пізніше закінчення ремонту. Даний тип кабеленесучих систем можна назвати найпростішим та найдешевшим серед усіх тих, які мають приємне візуальне оформлення.

Існує два близькоспоріднених типи кутових каналів, які відрізняються один від одного за прямим способом експлуатації. Так, звичайні моделі є прямою аналогією вже розглянутих у минулій статті плінтусних виробів. Тільки у цей раз канал закріплюється на стику стіни та стелі, а не стіни та підлоги. За своїми розмірами він ще менший, оскільки зобов'язаний втілювати собою ненав'язливий декоративний елемент – карниз, а функція кабель-каналу у даному контексті є допоміжною.

Другий тип кутового профілю призначений для обладнання підсвічування приміщень з використанням світлодіодної стрічки. Він може бути виконаний у вигляді планки з опуклим напівпрозорим або матовим розсіювачем, завдяки якому світіння LED-елементів здається більш однорідним. Такі вироби виглядають максимально естетично, легко кріпляться та не несуть суттєвого вагового навантаження – будь-яка стрічка у рази легше за дріт. Єдиний умовний недолік полягає у тому, що пластиковий розсіювач досить тендітний та не витримає механічних пошкоджень. Знаючи це, не намагайтеся встановити його де-небудь у легкодоступному місці. Безумовно, існує й алюмінієвий профіль для світлодіодної стрічки: він набагато міцніший, однак його функція полягає у іншому – у відведенні тепла. У якості кабель-каналу для відкритої проводки він непридатний: ані за своїми габаритами, ані за естетичністю.