Безкоштовно по Україні
0
Кошик порожній
Ваш кошик

Електропроводка у дерев'яному будинку: планування

Зараз усі ми живемо у світі синтетичних речей: металопластикові вікна, неприродна шкіра, полімерне сукно, генно-модифіковані продукти, штучне хутро, пластиковий посуд, рослини-гібриди та інше. Здавалося б, усе це створено руками людини не просто так, а для спрощення життя, для здешевлення товарів та підвищення зносостійкості речей. У той самий час, кожен з нас розуміє, що подібні речовини та матеріали є чужими для розуму та серця, вони не сприймаються людиною так само, як натуральні. Тому нерідко й виникає бажання виїхати подалі від цивілізації, усамітнитися на дачі або у селі, побудувати собі затишний будиночок з дерева та гаяти там час, відпочиваючи душею та тілом. Ми вирішили, що не можемо залишити без уваги тих, хто обрав для себе такий шлях і хоче зробити заміське дерев'яне житло комфортним та безпечним,а тому даний матеріал буде цілком присвячений правилам прокладки комунікацій у будівлях з деревини.

Звісно, перше, що спадає на думку при розмові про дерев'яний будинок – це його більш висока пожежонебезпека у порівнянні з цегляним. Тобто, питання електропостачання, живлення світильників та розеток, принципи монтажу проводки та розподільних щитків набувають особливої ​​значущості для власників. Статистика невблаганна: близько 48% загорянь у подібних будівлях відбуваються саме з вини помилок у електромонтажі, а 52%, які залишилися, розподіляються між побутовою неуважністю, курінням у ліжку, випадками підпалу ззовні та іншими подіями.

 

 Освітлення у дерев'яному будинку

 

Планування робіт

У якому б типі приміщень не здійснювався монтаж кабелів та дротів, на першому місці у загальній черзі завдань повинен стояти детальний план робіт. Грубо перелік окремих задач можна звести до наступних дев'яти етапів.

  1. Складання базового дизайн-проекту та технічного проекту. Попередній розрахунок сукупного навантаження на електромережу від кожного приміщення та споруди у цілому.
  2. Підбір кабелів для окремих завдань. Підбір електрофурнітури, необхідного інструменту, дрібних витратних матеріалів.
  3. Протяжка кабелю живлення до будинку, підключення загального ввідного рубильника.
  4. Монтаж електролічильника та розподільного щита із захисною автоматикою.
  5. Підготовка поверхонь: промірювання відстаней, розмітка, за необхідності – довбання або штроблення.
  6. Прокладка кабелів згідно заготовленим ліній, розводка живлячих та замикаючих дротів.
  7. Монтаж світильників, розеток та вимикачів. Збирання розподільних коробок у приміщеннях.
  8. Монтаж ланцюга заземлення, реле напруги та/або ПЗВ.
  9. Перевірка працездатності системи.

Пропонуємо ретельно розглянути кожен з цих етапів, щоб навіть не дуже досвідчений майстер прояснив для себе необхідність кожної маніпуляції та її сутність.

 

Проектування електропроводки слід починати з детальної замальовки плану будинку. Якщо споруда складається з декількох поверхів, кожен з них повинен бути відображений на проекті. Коли подібні завдання виконують професіонали, вони створюють повноцінні електронні креслення з вірним масштабуванням або навіть будують тривимірні моделі будівлі на комп'ютері. Але якщо у Вас немає такої можливості, не вистачає часу або бажання на подібну деталізацію, цей етап можна частково спростити. Наприклад, робити замальовки плану поверхів від руки на окремих аркушах: при цьому дотримання усіх масштабів може бути умовним, але проставляти на такому плані розміри потрібно обов'язково. Якщо цього не зробити, дуже легко грубо прорахуватися з мінімально необхідною довжиною дротів та зовсім не залишити запасу для виконання додаткових робіт або усунення помилок.

Звісно, план повинен включати до себе не тільки проект розведення та кількість точок, але також враховувати принцип їх прокладки в усіх задіяних площинах: по стелі, стінам, іноді – по підлозі. На малюнках поруч з кожним місцем монтажу розетки, вимикача або освітлювального приладу повинні знаходитися значення довжини дроту з монтажним допуском та розрахункове навантаження. У більшості будинків є всього лише по кілька розеток, які використовуються умовно вільно – для підключення різних видів споживачів. Найчастіше кожна точка від початку планується під той прилад, який розташований поблизу. Так, для більшості розеток на кухні величина максимального навантаження буде наперед відомою – це потужність холодильника, духовки, витяжки, мікрохвильові печі, тостера, мультиварки та іншого кухонного начиння. Усі ці електроприлади умовно відносяться до пристроїв стандартної побутової потужності. У житлових же кімнатах найчастіше найбільше навантаження на мережу може дати пилосос або масляний обігрівач – часто величина кожного з них не перевищує 2,5-2,8 кВт.

На цьому ж етапі необхідно сформувати групи електроживлення. Якщо будиночок невеликий, усе освітлення об'єднується у одну групу, а розетки розбиваються на дві-три групи. Для котеджу з декількох поверхів розумніше передбачити розводку «одне приміщення-одна група», за винятком комор та санвузла.

До окремої групи також слід виносити усі особливо потужні пристрої. У приватному будинку це може бути водогрійний котел, електроплита, індивідуальна опалювальна система з комплектом керамічних конвекторів та ін. Живлення до таких пристроїв слід підводити по окремому кабелю з перетином більшим, ніж для решти будинку.

Підводячи підсумки, необхідно уважно підсумувати потужності – типову та максимальну. Перша означає стандартне щоденне навантаження, коли пристрої працюють поперемінно або у змішаному режимі, а друга – одночасну експлуатацію усіх споживачів у приміщенні. Ці дані стануть відправною точкою при підборі автоматичного вимикача.

Окремо необхідно передбачити освітлення у дворі. Найкраще, якщо вуличні світильники будуть підключені до власного, ізольованого контуру, який не пов'язаний з внутрішньобудинковим. Це не тільки підвищить безпеку, але й дасть можливість знеструмити житло на час від'їзду, зберігши зовнішнє освітлення, щоб попередити дії грабіжників. У будинок з освітленим двором вирішиться залізти далеко не кожен зловмисник.

 

 Проводка у дерев'яному будинку

 

Наступний великий етап присвячений детальному підбору усіх елементів майбутньої системи: кабелів та системи прокладки кабелю, захисних автоматів, УЗО, розеток, вимикачів, світильників та ін. Приступаючи до вибору, найрозумніше знайти у інтернеті державний стандарт або хоча б складену професіоналами таблицю відповідностей між діаметром струмопровідної жили та потужністю, яку вона здатна витримати.

Серед загальних рекомендацій – не проводити експериментів у ключі «що буде, якщо...». Краще користуватися загальноприйнятими нормами, марками, прийомами. Так, для дерев'яного будинку монтажники завжди радять використовувати мідні кабелі з сімейства ВВГнг-LS або марки NYM. у обох випадках рівень результуючої безпеки корелює з тим, у яких умовах доведеться працювати проводці. Якщо ж говорити про поверхневі відмінності, перший тип виробів здатен спокусити споживачів більш низькою вартістю, а другий – простотою у монтажі та додатковим шаром електроізоляції. Хоча алюміній використовувати й не заборонено, найчастіше даний підхід себе абсолютно не виправдовує: необхідно збільшувати перетин жил та уважно стежити, щоб дріт ніде не зазнав надлому. Настільки крихкий матеріал не тільки менш надійний у даному контексті,але й банально незручний при монтажі.

Щоб коректно підключити розетку, використовується трижильний кабель – дві жили для живлення, одна для заземлення. Слід сказати, що згідно ПУЕ заземлення обов'язкове й для освітлювальних контурів, але у реальності даним правилом часто нехтують. Число електроаварій або загорянь, причиною яких стала відсутність заземлення у контурі живлення світильника, у декілька разів менше за статистичну похибку. Єдине важливе питання стосується зовнішніх освітлювальних приладів. Коли мова йде про потужні прожектори для чергового підсвічування двору, електропроводка однозначно повинна бути виконана з використанням трьох жил.

Паралельно з самим підбором дротів, слід визначитися й зі способом прокладки електричного контуру. Наприклад, багато фахівців стверджують, що прихована проводка у дерев'яному будинку суперечить сутності багатьох положень ПУЕ, проте є й ті, хто наполягає на можливості поміщення кабелів під чистове оздоблення або обшивку приміщень. Важливо відзначити, що так звана відкрита проводка також має два варіанти: екранована та неекранована. У першому випадку дроти поміщуються у кабель-канали, а у другому – залишаються повністю видимими. Хоча екранування підвищує безпеку, при використанні декоративного «плетеного» кабелю інтер'єр дерев'яного будинку нерідко набуває потрібний колорит, а сучасні пластикові накладки можуть лише зіпсувати враження.Внутрішню проводку здійснюють у пластикових трубках або металорукаві – він служить одночасно захистом від гризунів та механічних буфером, який запобігає пошкодженню жили під час свердління стін у подальшому.

Що стосується монтажу розеток та вимикачів, тут фахівці також вкрай рекомендують орієнтуватися на накладний спосіб установки. Довбання отворів у перегородках не обіцяє нічого хорошого – набагато безпечніше зробити усі вузли за допомогою накладної електрофурнітури. При її виборі, звертати увагу потрібно не тільки на дизайн, але також і на допустиму силу струму. Крім того, маючи проводку із заземленням, необхідно підбирати такі розетки, у яких є третій контакт – інакше сенсу від заземлюючого кабелю не буде. У свою чергу, вимикачі слід підбирати за функціоналом: скільки клавіш Вам необхідно, як часто Ви будете ними користуватися та ін. Усе це дасть відповідь на те, чи вистачить у конкретній точці одного вимикача з декількома клавішами або краще поставити кілька повноцінних одноклавішних. Якщо місця достатньо, так і слід чинити. Пару-трійку сусідніх елементів завжди можна розмістити у вигляді єдиного вертикального або горизонтального блоку.

 

 Гофра у дерев'яних перекриттях

 

Резюме за підготовчими етапами

Перед початком основних робіт, запасіться достатньою кількістю дроту, підготуйте клеммники, затискачі, ізоляційну стрічку, термоусадочну трубку потрібного діаметру, контактні гільзи, а також шурупи, саморізи та ін. Не забудьте й про те, який інструмент Вам знадобиться у роботі: молоток, набір викруток, дриль, пасатижі, «качконіс», тестери і т.д. Детальніше про підбір необхідного інструменту Ви допоможете прочитати у одній з наших недавніх статей.

Кожному домашньому майстру потрібно пам'ятати про те, що принципи здійснення електромонтажу у дерев'яному будинку або на дачі можуть помітно відрізнятися від більш знайомих правил, актуальних для багатоквартирного будинку. З огляду на те, що тут присутня набагато більша пожежна небезпека, а введення живлення як мінімум у половині випадків є трифазним, ймовірність загоряння помітно зростає. Якщо додати до цього експлуатацію потужних та нетипових електроприладів, постійно підвищену вологість повітря та міжстінного простору, а також інший ритм життя людей, виходить зовсім інша картина енергоспоживання та зносу проводки. Саме від цього необхідно відштовхуватися, починаючи проектування у приватному дерев'яному будинку.

Початкове та повноцінне планування електропроводки закладає фундамент усіх електромонтажних робіт. Чим більше передбачливим буде майстер, тим більшого числа прикрих помилок вдасться уникнути на етапі збирання силових контурів. Особливо це важливо у тих випадках, коли прокладка мережі здійснюється відкритим способом, без додаткового оздоблення інтер'єрів.

 

Неважко помітити, що у даній статті ми не встигли охопити усі перераховані етапи, а це означає, що продовження матеріалу буде викладено у наших наступних публікаціях.